Плем’я

Хлопець на ім’я Сергій прибуває до інтернату для людей з вадами слуху та одразу знайомиться з представниками кримінальної організації «Плем’я», до якої входять мешканці інтернату та вчитель праці. Пройшовши низку випробувань, Сергій стає частиною банди, і доволі скоро його призначають сутенером місцевої вихованки Ані, яка підробляє проституцією. Хлопець закохується в дівчину, намагаючись врятувати її від подальшого секс-рабства.

Сценарій фільму заснований на спогадах самого режисера. В дитинстві Мирослав Слабошпицький вчився у київській школі №186, навпроти якої був розташований інтернат для дітей із вадами слуху. Учні якої цих шкіл часто билися між собою. В 2010-му році Слабошпицький вперше звернеться до розповіді про молодих людей з вадами слуху у короткометражці «Глухота». Її прем’єра відбулася на Берлінському кінофестивалі, і саме з неї в подальшому й виросте дебютний повний метр режисера.

«Плем’я» майстерно продовжує традиції фестивального східноєвропейського кіно 2000-х, а режисер явно надихається знаковими фільмами румунського, угорського і інших кінематографій, додаючи до цього свій власний досвід та свій погляд на кіно.

Врешті решт прем’єра фільму відбулася в рамках програми «Тиждень критики» Канського кінофестивалю, де стрічка здобула одразу три нагороди. Після «Плем’я» було показано на десятках престижних фестивалях. Фільм Слабошпицького також увійшов до чисельних списків кращих фільмів року. Зайняв серед іншого восьме місце в річному рейтингу авторитетного видання Sight & Sound та став одним з найбільш знакових та обговорюваних фільмів в новітній історії українського кіно. Одна з важливих особливостей фільму полягає в тому, що в ньому говорять виключно мовою жестів, що дало змогу деяким вітчизняним критикам назвати стрічку повністю німою та новаторською для нашого кінематографа.

МОНТАЖНІ ЛИСТИ