Кисневий голод
1991
УРСР, Канада, Кобза Інтернейшнл Корпорейшн, СП Кобза
80 хв
Андрій Дончик
Юрій Андрухович, Андрій Дончик
Ігор Крупнов
Тарас Денисенко, Олег Масленников, Віктор Степанов, Олексій Горбунов, Алєксандр Міронов, Мухамед Рахімов, Володимир Станкевич
Армійські «діди» в передчутті демобілізації «за традицією» вирішують познущатися з молодих солдатів. Проте не всі згодні підкорятися та терпіти. Серед незгодних рядовий Білик. Він не просто не погоджується, але й вирішує відстоювати свою гідність, зокрема, й національну. Його протест викликає ще більшу агресію, а його принциповість поступово переростає в справжнє випробуванням на стійкість.
Один із перших українських фільмів часів Незалежності, «Кисневий голод» – це дебютний та єдиний фільм режисера Андрія Дончика. Випускник Університету імені Карпенко-Карого, Дончик до того, як зняти цю стрічку, встиг попрацювати на знімальному майданчику «Солом’яних дзвонів» (1987) Юрія Іллєнка та зняти короткометражний фільм «Загибель богів» (1988), який взяв участь у престижному фестивалі в Клермон-Ферран (Франція). Сценарій «Кисневого голоду» на запрошення режисера написав тоді ще молодий письменник Юрій Андрухович. В його основу було покладено спогади Андруховича та Дончика про їх власний досвід служби в армії. На те, що зняти фільм знадобилося біля трьох років. Спочатку через цензурні зауваження до сценарію, а потім й через чисельні фінансові проблеми.
«Кисневий голод» – один із перших українських фільмів, знятих на приватні кошти. Серед його інвесторів – заснована українськими емігрантами в Канаді компанія «Кобза» (ця компанія також стояла за стрічкою «Лебедине озеро. Зона» (1990) Юрія Іллєнка) та український рибоколгосп. Останній виділив на зйомки мільйон рублів, сподіваючись отримати чималий прибуток від прокату. Проте, коли стрічку було зафільмовано, прокат повністю провалився, а фільм так і не дійшов до свого глядача в Україні. В 1992 році «Кисневий голод» було показано на Венеційському кінофестивалі в програмі «Тиждень критики», де він здобув нагороду асоціації італійських кінокритиків. Згодом картину Андрія Дончика було показано на десятках інших світових фестивалів.
Головну роль у фільмі виконав актор Тарас Денисенко. Роль його антагоніста дісталася Олексію Горбунову, актору, який в 90-х встиг зіграти в десятках знакових українських стрічок (зазвичай негативних персонажів), ставши таким чином одним із найбільш пізнаваних обличь молодого українського кіно цього десятиліття. Також у фільмі знявся Алєксандр Міронов, зірка культової кінокартини часів Перебудови «Маленька Вєра» (1988), який згодом зіграє головну роль у «Цвітінні кульбаби» (1992) Олександра Ігнатуши.
