Арсенал

Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал». У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є  чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.

Довженко ж, захоплений ідеями національного визволення та соціальної революції, виніс події повстання на маргіналії наративу, створивши кінець-кінцем програмний політичний фільм для української інтелігенції по обидва боки барикад громадянської війни.

Невиразне окреслення протиборчих сил повстання, паралельний монтаж різних подій лишають глядача наодинці радше з відчуттям хаосу війни, ніж із чітким політичним посланням та насильницькою інтерпретацією. Тоді як ексцентрична манера гри акторів, експресивні можливості освітлення, зйомки і монтажу дають режисеру можливість вписати камерні історії окремих людей у ширшу канву історичного полотна та сформулювати чіткий пацифістський меседж.

Один із найскладніших за формою фільмів Довженка. Знятий 1928 року на Одеській кінофабриці ВУФКУ камерою легендарного кінооператора Данила Демуцького в оригінальних декораціях Володимира Мюллера, він прославив Довженка в масштабах не тільки Радянського Союзу, але й Західної Європи та Північної Америки.

Національна рада американських кінокритиків відзначила «Арсенал» серед п’яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі «Страстями Жанни Д’арк» Карла-Теодора Дрейєра.

Монтажні листи