ukra-nske-k-no-v-horvat-.jpg

УКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА В ХОРВАТІЇ

З 2 по 5 жовтня в хорватському місті Рієка за підтримки Національного центру Олександра Довженка відбудеться міні-фестиваль та конференція “Моє, твоє, наше: утопічний спадок соціалізму”. Цього року захід, що проходитиме вже втретє, стане спробою відповісти на запитання: що залишила нам соціалістична утопія? Відповідь на нього учасники фестивалю даватимуть у форматі лекцій, круглих столів, виставки, а головне – кінопоказів.

Цього року Центр Довженка спеціально для фестивалю сформував міні-програму української радянської кінокласики, що охоплює різні періоди радянського кіно (1926–1991), і представляє утопію в радянському кінематографі. Ранню ВУФКівську утопію репрезентує в програмі щойно відреставрований, досі маловідомий фільм Віктора Туріна “Боротьба велетнів” (1926). Два наступні фільми, зняті на УКРАІНФІЛЬМі “Аероград” Олександра Довженка (1935) та “Суворий юнак” Абраама Рома (1936) – утопії в буквальному сенсі цього слова – здаються неймовірними винятками в радянському кіно 1930х. Епілогом до програми стане незаслужено забутий фільм Юрія Белянського “Дорога в Парадиз”, знятий в 1991 році на Одеській кіностудії.

4 жовтня наукова співробітниця  Центру Довженка Ольга Папаш прочитає лекцію “Утопія в соціалістичному кінематографі” в рамках конференції, що проходитиме паралельно до кінофестивалю.

За словами організаторів заходу, у фокусі їхньої уваги перебуває не те, що утопії заперечують, а утопічні пропозиції щодо організації альтернативного світу. Незважаючи на справедливе невдоволення соціальними структурами пізнього капіталізму, ініціаторам фестивалю здається, що недостатня увага приділяється його альтернативам, новим моделям організації соціальних структур. Соціалізм ґрунтувався на утопічному баченні кращого світу і в цьому сенсі залишив місце для різних форм соціальної організації – деякі з яких є успішними, а деякі не дуже. Апеляція до соціалістичної утопії покликана нагадати про горизонти, які відкриває соціалістична за своїм витоком віра в можливість реорганізації суспільства на краще.