УКРАЇНСЬКА КІНОПРОГРАМА НА “СХІДНОМУ ВІКЕНДІ” У ПАРИЖІ
На фестивалі “Східний вікенд” (Un Week-end à l’Est), що проходитиме в Парижі з 15 по 20 листопада, пройдуть покази визнаної української кінокласики і сучасного українського кіно.
Зокрема, у столиці Франції покажуть надані Довженко-Центром картини “Київський етюд” (1966) Едуарда Тимліна, фрагменти незавершеного фільму Сергія Параджанова “Київські фрески” (1966) та відреставровану класику українськог кіноавангарду “Землю” (1930) і “Арсенал” (1929) Олександра Довженка.
Стрічки представить кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк.
Розклад показів:
17 листопада 20:30
Музичний кіноперформанс “Земля” (1930) Олександра Довженка та “Київський етюд” (1966) Едуарда Тимліна у музичному супроводі від Мар’яни Садовської (індійська гармоніка, клавіші).
Фільми представить критик та історик українського кіно Любомир Госейко та кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк
18 листопада 20:30
Музичний кіноперформанс “Арсенал” (1929) Олександр Довженко у живому музичному супроводі від Мар’яни Садовської (індійська гармоніка, клавіші).
Фільм представить Антуан Перо (Antoine Perraud), журналіст Mediapart.
19 листопада 16:15
“Київскі фрески” (1966) Сергій Параджанов
Фільм представить кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк та Матьє Лерік (Mathieu Lericq), кінокритик та викладач кінознавства в університеті l’Université d’Aix-Marseille.
Покази проходитимуть у кінотеатрі “Крістін” (CINÉMA CHRISTINE 214, rue Christine75006 Paris).
ЗЕМЛЯ
1930, ВУФКУ, Київ, 79 хв.
Режисер: Олександр Довженко
Сценарист: Олександр Довженко
Оператор: Данило Демуцький
Художник: Василь Кричевський (мол.)
У ролях: Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева, Єлєна Максімова, ВладімірМіхайлов, Микола Надемський, Петро Масоха
“Земля” Олександра Довженка, створена у 1930 році, – найвідоміший український фільм, зразок авангардного німого кіно. На міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі 1958 року цю стрічку було названо одним із 12 найвизначніших здобутків світового кінематографа. “Земля” була заборонена через 9 днів після свого виходу і уславлена в Україні лише після смерті Довженка у 1956 році. Картина зафіксувала драматизм цивілізаційного вибору між традиціями та колективістською утопією, що постав перед українцями у 1920-их роках, відтак породила чимало суперечливих інтерпретацій. У 2012-му році “Земля” на замовлення Довженко-Центру була відреставрована.
АРСЕНАЛ
1929, УСРР, Перша кінофабрика ВУФКУ, 93 хв
Режисер та сценарист: Олександр Довженко
Оператор Данило Демуцький
Художник: Володимир Мюллер, Йосип Шпінель
У ролях: Семен Свашенко, Амвросій Бучма, Дмітрій Ердман, Сєрґєй Пєтров, Микола Кучинський, МиколаНадемський
“Арсенал/Січневе повстання в Києві” – один з найскладніших за формою фільмів Довженка. Знятий 1928 року на Одеській кінофабриці ВУФКУ камерою легендарного кінооператора Данила Демуцького в оригінальних декораціях Володимира Мюллера, він прославив Довженка в масштабах не тільки Радянського Союзу, але й Західної Європи та Північної Америки. Національна рада американських кінокритиків відзначила “Арсенал” серед п’яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі “Страстями Жанни Д’арк” Карла-Теодора Дрейєра.
Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київськомузаводі “Арсенал”. Невиразне окреслення протиборчих сил повстання, паралельний монтаж різних подійлишають глядача наодинці радше з відчуттям хаосу війни, ніж із чітким політичним посланням танасильницькою інтерпретацією.
КИЇВСЬКИЙ ЕТЮД
1966, УРСР, Укркінохроніка, 9 хв.
Режисер та оператор: Едуард Тимлін
Музика: Володимир Губа
Документальний нарис про фактуру сонячного осіннього Києва 1960-х. Найцікавіше в кадрі – не вічні символами міста над Дніпром – Лавра, Хрещатик парк і бульвар Шевченка – а вирази обличчя простих пішоходів, вітрини та тролейбуси старого типу, вечірні зустрічі в кафе під джазовий акомпанемент. Одна з перших найбільш цікавих робіт в кіно композитора Володимира Губи.
Що є найбільш характерним для лика сьогоднішнього Києва – запитує Едуард Тимлін в сценарії свого фільму – живописна подібність старого і нового.
КИЇВСЬКІ ФРЕСКИ
1966, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 15 хв
Режисер: Сергій Параджанов
Сценарист: Павло Загребельний, Сергій Параджанов
Оператор: Олександр Антипенко
Композитор: Володимир Селіванов
Художник: Олександр Кудря
У ролях: Тенґіз Арчвадзе, Антоніна Лефтій
Нездійснений фільм Параджанова, – сценарій “Київські фрески” – цілком побудований на контрастах: фактурних, звукових, колірних, типажних. І тут Параджанов показує себе “всесильним богом деталей”. Його чуйне вухо уловлює партію кожного “інструменту” в “оркестрі” великого міста. Це брязкіт металу, і шелестіння шин на мокрому асфальті, і людські голоси, і нудний, в’ялий капіж затяжного осіннього дощу…
Після зйомок кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки “в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму”. Від картини лишились лише 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, – він видав їх за свою дипломну роботу.
Проби-етюди до фільму були показані у рамках ретроспективи творчості Параджанова на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені в 1988 році, після чого світова кінематографічна преса визнала їх “новаторським відкриттям” і “блискучим досвідом кіноавангарду”.