top-100-film
65-67

З нудьги

Режисер:

Артур Войтецький

Сценарист:

Артур Войтецький, Юрій Іллєнко, Юрій Пархоменко, Євген Хринюк

Оператор:

Валерій Башкатов

У ролях:

Майя Булгакова, Всєволод Санаєв, Людмила Шагалова, Юрій Мажуга, Віктор Сєргачов, Євгеній Шутов, Владімір Дорофєєв, Андрюша Макін, В.Гурін, Валерій Мотренко, Людмила Алфімова, Лев Перфілов, Олеся Іванова, Леонід Чініджанц

Рік створення:

1967

Студія:

УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка

Хронометраж:

78 хв.

Екранізація однойменного оповідання Максима Горького про байдужість та жорстокість поглинутих безодньою міщанства та буденності мешканців маленької залізничної станції, що загубилася у глухому степу.

Самотня кухарка Арина покохала обхідника залізничних колій Гомозова. Однак це несподіване щастя закінчується для жінки трагедією, бо місцеві жителі, в яких від нудьги та лінощів притупилися всі людські почуття, починають насміхатися з неї, та ще й Гомозов приєднується до них. У відчаї Арина накладає на себе руки.

Найбільш відома робота українського режисера-класика Артура Войтецького, який зробив собі ім’я камерними психологічними драмами про стосунку та трагедії «маленьких» людей.

«З нудьги», так само, як і більшість інших робіт Войтецького, за стилістикою виділяється з пересічної продукції кіностудії Довженка. Відрізняється ця картина й від українського поетичного кіно, розквіт якого прийшовся саме на другу половину 60-х.

Повільна, навіть тягуча, манера оповіді, пейзажна направленість постійного оператора Войтецького – Валерія Башкатова – робить фільм ближчим навіть до кінематографу Мікеланджело Антоніоні. Ось тільки, якщо Антоніоні був співцем некомунікабельності у великому місті, місцем дії фільмів Войтецького зазвичай виступають невеличкі містечка або селища. Саме тут, в неспішному плині часу на фоні могутньої довженківської природі й розвиваються великі трагедії його героїв.

Головну роль у стрічці «З нудьги» виконала легендарна українсько-радянська акторка Майя Булгакова, яка за рік до того зіграла свою найбільш зіркову роль в стрічці «Крила» Лариси Шепітько.

Він освятив любов. Спогади про Артура Войтецького (Кіно-Театр №1, 2005)