Явних проявів немає

Документальний фільм про жінку-військову, яка щойно повернулася з війни та проходить довгий шлях реабілітації. Розмовляючи з психологами, борючись із ПТСР та панічними атаками, вона намагається повернутися до нормального життя та примиритися з жахіттями війни.

«Явних проявів немає» – це фраза, яку часто кажуть лікарі в районних та обласних лікарнях, куди приходять з психологічними травмами військові, які потребуючи допомоги. Ось тільки якщо в тебе немає фізичних уражень, то лікарі, так само як і суспільство, не помічають жодних проблем чи відхилень. Фільм став продовженням короткометражної історії, що знімалася в рамках правозахисного проєкту «Невидимий Батальйон». Саме там глядачі вперше побачили Оксану Якубів, заступника командира батальйону з роботи з особовим складом. В повнометражній версії вона стала головною героїнею, а в центрі сюжету опинилася її особиста історія.

Все це дало можливість почути голос жінки на війні на прикладі однієї доволі інтимної історії героїні, яка справді пізнала війну дуже близько, вирішивши свого часу піти в АТО замість чоловіка і сина. Проте найважчим для неї стало повернення до мирного життя та спроби подолання посттравматичного синдрому. Фільм «Явних проявів немає» здобув перемогу в національному конкурсі кінофестивалю DocudaysUA, а також отримала спеціальну відзнаку фестивалю DOK Leipzig в Німеччині та схвальні відгуки міжнародної преси. Музику до стрічки написав відомий київський електронний дует Ptakh_Jung.