Varta 1, Львів, Україна

19 лютого 2014 року найважчі дні Євромайдану продовжилися «ніччю гніву» у Львові. Активісти-водії, об’єднані навколо zello-каналу Varta 1, на певний час перебрали на себе функцію правоохоронців у місті. Тендітна успішної мить низової самоорганізації та тріумфу прямої демократії швидко змінюється на конфліктний трилер, щойно один учасників спільноти – водій «Порше Каєн» – порушує правила.

За словами автора фільму Юрія Грицини, фільм «пробує задати кілька запитань про природу революції: Що таке самоорганізація? Як створюється демократія? Хто визначає покарання? Де центр і периферія революції? Де її початок і кінець?»

Синефіл малих екранів, Грицина вправно освоїв нескладну семантику кіноесеїстики, яка в 2010-х перетворилась на один з найбільш переконливих напрямків кіно. Опрацювавши 70 годин аудіо-записів, режисер проєктував переговори «автомайданівців» на темні та малолюдні провулки нетуристичного Львова. Ці зняті на VHS-плівку «немісця», по-перше, змогли вступити в конфлікт з самозакоханими рекламними образами «українського п’ємонту» доби неолібералізму. По-друге, підняли важливу для Грицини тему відносин центру та периферії, яка набула нового політичного сенсу на тлі майданних подій.

Таким чином розчепивши зображення й звуки, поєднавши натомість знайдені в інтернеті записи радіопереговорів народних патрулів з авторськими імпресіоністичними зніманнями, стрічка віртуозно схопила політичну реальність революційної України, в якій короткотривала анархія чергового відродження завершилася трагедією спільного.