Тато – мамин брат

Документальна стрічка про відомого київського андерграундного артиста Анатолія Бєлова. Співак та художник він змушений стати опікуном своєї п’ятирічної племінниці, коли психічне здоров’я його сестри погіршується. Несподівано для себе він опиняється в ситуації, коли має балансувати між казками на ніч та провокативним мистецтвом, дитячими іграми та бурхливим нічним життям. Поступово догляд за племінницею стає головним сенсом його життя.

Вадим Ільков відомий як оператор (в його доробку «Вулкан» Романа Бондарчука, 2018,  «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса, 2016 та «Нетерпимість» Станіслава Битюцького, 2021) та режисер документального кіно, чий дебютний фільм «Вальс Алчевськ» був однією з важливих кіноподій післямайданівського 2014 року.

«Тато – мамин брат» – його повнометражний режисерський дебют. Для його знімання Вадим Ільков майже два роки провів з головним героєм та його сестрою. Завдяки цьому він зумів зафільмувати їх в цілковито різні моменти життя та за різних обставин. Так крок за кроком на екрані розкрився зовсім інший Анатолій Бєлов – чоловік, якого до того знали виключно його близьке оточення – не публічний тусовщик та митець, а доволі турботлива та ніжна людина, що готова пожертвувати власною кар’єрою заради маленької дівчинки, яка поступово починає бачити в ньому батька.

Прем’єра стрічки відбувалася на одному з найбільш престижних фестивалів документального кіно Visions du Réel, де вона здобув нагороду як найбільш інноваційний фільм міжнародної конкурсної програми. В Україні ж «Тато – мамин брат» був вперше показаний на Одеському кінофестивалі, де отримав відразу дві нагороди – за найкращий фільм та найкращу режисуру. А сам Ільков згодом зафільмує ще одну безпрецендентну картину для українського кіно – фільм-концерт «Розділові. Наживо» (2019).