Пропала грамота

Вільна екранізація однойменного оповідання Миколи Гоголя. Двоє козаків вирушають в карколомну подорож до Петербургу. Тут вони мають зустрітися з самою царицею та доставити їй грамоту свого гетьмана. На цьому шляху козаків чекає чимало пригод та випробувань, сповнених веселих, загадкових, а іноді й взагалі доволі містичних подій.

З самого початку режисером фільму мав стати молодий режисер Віктор Гресь, який на той момент зафільмував цілку низки новаторських короткометражок («Сліпий дощ», «Блакитне та зелене»). Проте доволі швидко його було замінено на більш досвідченого Бориса Івченка, якому вже безпосередньо на знімальному майданчику допомагав Іван Миколайчук, що зіграв у стрічці головну роль.

У той же час сценаристом було призначено Івана Драча. Останній суттєво переробив текст Гоголя, додавши до нього ще й чисельні відсилки до Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Кропивницького, Олекси Стороженко, народних повір’їв, пісень та козацьких переказів. Все це перетворило фільм ледь не на перше серйозно переосмислення козацької та української історії в рамках радянського кіно, яке доволі іронічно було подано в обгортці розважального комедійного- пригодницького кінематографа.

Зйомки фільму розпочалися в 1972 році – спочатку на Полтавщині в селі Красногорівка Великобагачанського району, а потім й в Петергофі. Але відразу після показу стрічки партійним цензорам та невеличкого прокату в Москві, її було заборонено як «ідеологічно» невірну та покладено на полицю кіностудії Довженко. Врешті решт фільм офіційно вийшов на екрани лише за одинадцять років, в 1983 році, хоча навіть тоді згадок про нього в пресі фактично не було.