Мамай

В основу фільму покладено українські та кримськотатарські легенди. Перша – «Дума про трьох братів азовських», українська пісня, яка у 16 столітті передавалася із вуст в уста кобзарями та згодом була занотована Миколою Лисенком та Григорієм Квіткою-Основ’яненком. Друга – епос тюркських народів, зокрема кримських татар, «Пісня дервіша про трьох доблесних мамлюків», де мова йде про трьох братів, які залишили службу найманцями, почувши плач Золотої Співочої Колиски. І третя – написана самим режисером історія про татарську жінку, яка виходжує молодого козака, знайденого при смерті. Ім’я цього козака – Мамай.

«Мамай» – дипломний фільм випускника Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Олеся Саніна, майстром якого був легендарний український режисер Леонід Осика. Тож не дивно, що «Мамай» – це також й доволі особиста історія, адже ще з дитинства Санін захоплювався українською історією та фольклором, а згодом й сам серйозно зайнявся кобзарством.

В своєму дебюті Олесь Санін виступив одночасно режисером, сценаристом та доклав руку до художнього оформлення та написання пісень до стрічки. Так він не просто звернувся до національної міфології, а спробував створити одночасно велике історичне кіно та авторське висловлювання, в центрі якого були народні пісні. Після виходу фільму думки про нього розділилися. Одні критики вважали його новим словом в українському кіно, інші – нарікали на сценарій. Проте всі відмічали візуальну складову стрічки та сміливість режисера-дебютанта.

«Мамай» став другим, після «Приятеля небіжчика», фільмом, який було висунуто від України на здобуття премії «Оскар» в номінації «Найкращий іншомовний фільм». В той же час оператор фільму Сергій Михальчук за свою роботу отримав низку фестивальних нагород. А 2004 року він, разом з режисером Олесем Саніним, композиторкою Алла Загайкевич та виконавцями головних ролей Вікторією Спєсівцевою й Андрієм Білоусом був удостоєний Державної премії України імені Олександра Довженка.

Монтажні листи