Ентузіязм (Симфонія Донбасу)

Аудіовізуальна симфонія про індустріальне, аграрне та культурне життя Донбасу першої радянської п’ятирічки. Особливий акцент фільм робить на антирелігійні кампанії, агітаційних марші, а також фізкультурний побут доби. Перший звуковий фільм українського кіно.

Авангардист та апологет неігрового кіно Дзиґа Вертов з соратниками-кіноками Михаїлом Кауфманом та Єлізавєтою Свіловою переїхав працювати в Україну на ВУФКУ в 1927 році. Тут йому вдалося зняти три фільми й саме тут, в «Людині з кіноапаратом» (1929), вдалося реалізувати його давні задуми та експерименти описані ще в його першому маніфесті 1918 року. Проте лише в «Ентузіязмі» вдалося вперше створити давно омріяний звуковий (радіо-, тон-) фільм.

Від початку своєї роботи в кіно Вертов з нетерпінням очікував на прихід тон-кіно, яке на його думку, мало наблизити кіно до реальності й «правди». Наприкінці 1920-х Вертов був найбільш активним учасником дискусії щодо приходу звуку в радянське кіно. Лідер кіноків вірив в можливість шумової, а не лише «зорової» музики в кіно й був переконаний, що в майбутньому фільми дозволятимуть не лише бачити, чути, але і нюхати та відчувати факти на дотик.

Запис звуку до «Симфонії Донбасу» Вертов розпочинає вже після перших знімань фільму, що відбулися на початку весни 1930 року. Він працює зі звуком спочатку в студії в Ленінграді, записуючи «звукошумовий» марш, яким планувалося озвучити 500 метрів фільму. Але поступово вирішує додавати в фільм не штучно створені в радіо-студії, а й документальні звуки, збільшивши звукову частину фільму до тисячі метрів. В підсумку запис синхронних шумів показав, що весь фільм вдасться зробити звуковим.

Для запису звуку до «Ентузіазму» в квітні 1930 року на Донбас виїхало четверо співробітників лабораторії Алєксандра Шоріна. Вони взяли з собою 70 кг обладнання, зокрема звукооператор Ніколай Тімарцев вперше використав спеціальну пересувну модифікацію звукозаписуючого апарату «Мікст». Було записано звук під час святкування Першого травня та Другого партійного з’їзду в Харкові, збирання врожаю та мітингу з проголошенням соцзмагання в Бірюково Луганської області.

І хоча «Ентузіязм» не став першим всерадянським звуковим фільмом – коротша агітаційна «П’ятирічка» Абрама Роома вийшла кількома місяцями раніше – саме «Симфонія Донбасу» стала першим радянським звуковим фільмом, де слово було надано не політичним лідерам, а робітникам.

Після «Ентузіязму» Вертов назавжди покидає Україну і далі майже не згадує цей період своєї діяльності. Лебединою піснею головного кінока стане його наступний епічний монтажний фільм про Леніна. Надалі – Вертова перекидатимуть зі студії на студію, методично відмовлятимуть в постановках і послідовно «знищуватимуть розчерками пера».