СУЧАСНЕ ФІЛЬМОСХОВИЩЕ ДЛЯ ПОЗИТИВНИХ КОПІЙ ПЛІВКИ

Національний центр Олександра Довженка для належного зберігання української кіноспадщини обладнав сучасними стелажами ще одну залу в приміщеннях Фільмофонду.  Це сховище стало четвертим для Фільмофонду Центру Довженка, яке обладнано системою клімат-контролю, що підтримує температурний і вологісний режим.

Загалом, вся колекція фільмофонду зберігається у 7-ми повноцінних сховищах та 2-х додаткових кімнатах (для колекцій, переданих компанією Артхаус-трафік і Національним університетом “Києво-Могилянська академія”), які розташовані на 4-му поверсі Центру Довженка.

Наразі Фільмофонд Національного центру Олександра Довженка має чотири устатковані системою клімат-контролю сховища, три з яких почали своє існування ще в далекому 1996 році, а в 2012 році отримали нове приміщення та укомплектування. 

• Вихідних матеріалів, які складаються з комплекту негативу зображення, оптичної фонограми, контратипу, еталонної копії та світлових паспортів, переважно українських студій. Одними з найперших вихідних комплектів фільмів, які було передано від кінокопіювальної фабрики фільмофонду й стали на облік “Звенигора”, “Земля”, “Вперед за скарбами гетьмана”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Івін А”, “Дитина на листопад”, “Енеїда”, “Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу”, “Розпад” та інші, які становлять 30693 одиниці зберігання, а це майже 1500 назв фільмів.

А в 1997 році свої фонди до Фільмофонду Центру Довженка почали передавати студії.

• Позитивних фільмокопій (прокатних копій). Нині діючі 2 сховища позитивних/прокатних копій, які налічують 9457 одиниць зберігання – близько 1600 назв фільмів, які цьогоріч так само як і вихідні матеріали поповнилися тиражем позитивів за держконтрактом, які були відсутні, або такі, що непридатні для перегляду.

• Вихідних матеріалів грибкових та біоуражених плівок – це негативи фільмів, які зберігаються окремо від основного фонду вихідних матеріалів. Спеціалістами Фільмфонду проводиться певний цикл лікування в декілька етапів – контроль,  закладання параформу для знищення грибків та плісняви, замивка та ультразвук. Та навіть після лікування, плівки, які вже були ураженими, повинні зберігатися окремо, контролюватися частіше та окремо від плівок інших фондів. Для цього було обладнано кімнату виключно для контролю уражених. Ось лише декілька назв врятованих від загибелі фільмів: “Іду до тебе”, “Мир хатам, війна палацам”, “Наталія Ужвій”, “Гетьманські клейноди” та інші.
• Кожне з цих 4-х сховищ, крім клімат-контролю, обладнане бактерицидними лампами, що дозволяє підтримувати функціонування сховищ в належному стані.
• Не менш важливим є сховище магнітних фонограм, які є частиною комплекту вихідних матеріалів, але, за технічними вимогами повинні зберігатися в окремому сховищі й не вимагають жорстких вимог до дотримання температури та вологи.
• Фонд вихідних матеріалів фільмів радянського періоду, який також займає окреме сховище, складають фільми таких студій, як “Мосфільм”, “Грузія фільм”, “Лєнфільм”, “Узбекхроніка”, К/ст. ім.М.Горького та інш. Поки це єдине сховище, яке ще досі потребує обладнання системою клімат-контролю.
• Також окремо функціонує Сховище фільмів на відео та цифрових носіях. Цей фонд поповнюється найактивніше завдяки щорічним надходженням фільмів знятих за державним замовленням, а це не лише формат DVD, а й також DCP, DPX, DCDM, які є вихідними матеріалами фільмів.
• В окремих кімнатах, обладнаних під тимчасові сховища зберігається Фонд Артхаус Трафік (прокатні копії 90 фільмів таких режисерів, як Тоні Ґатліф, Гаспар Ное, Жак Одіар, Кен Лоуч та інш.) та Фонд НаУКМА (освітні американські фільмі, передані Києво-Могилянською Академією, з яких близько третини вже опрацьовано, а це 907 назв фільмів, що складають 1316 одиниць зберігання).  

Крім перелічених сховищ, існують і досить маленькі та скромні приміщення, які важко назвати сховищами, але й вони відіграють свою не менш важливу роль в процесі формування фондів. Так, існують тимчасові сховища, де відбувається найперше знайомство з отриманим фондом, його огляд, розбір копій та систематизація. Звідси фільмокопії надходять на контроль іншим спеціалістам Фільмофонду, які оглядають саму плівку та резюмують подальшу її долю. Отже проходячи декілька стадій, фільм потрапляє до відповідного сховища і під прискіпливим наглядом фільмофондівців він має всі шанси продовжити своє “довге і щасливе” життя.

На сьогодні у фондосховищах архіву Національного центру Олександра Довженка знаходиться понад 5 000 найменувань кінотворів і понад 48 000 одиниць зберігання. 

Каталог фільмів, які зберігаються в архіві Центру можна завантажити на сайті Центру, в окремому розділі: http://www.dovzhenkocentre.org/collection/