Петиція по Довженко-Центру зібрала необхідні голоси

Петиція про скасування реорганізації Довженко-Центру на сайті Кабінету міністрів набрала необхідних 25 тисяч підписів. Тепер уряд має її розглянути. 

Це лише десята петиція на сайті з 2018 року, яка подолала необхідний бар’єр. І ми впоралися з цим менше, ніж за 30 днів.

За місяць, з моменту наказу Держкіно про “реорганізацію”, ми побачили (і відчули!):
– всеукраїнську та міжнародну підтримку збереження цілісності Довженко-Центру з боку громадськості, культурних інституцій та кіноспільноти;
– рекомендацію Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної ради України скасувати наказ Держкіно щодо реорганізації Довженко-Центру;
– петицію до Кабміну щодо скасування наказу Держкіно, яка набрала 25 тисяч підписів.
Водночас ми досі не побачили стратегії розвитку Довженко-Центру, яка мала бути розроблена протягом 3 місяців після передачі Центру від МКІП у підпорядкування Держкіно. Ми не бачимо залучення спеціалістів Центру до розробки такої стратегії. Плани діяльності Держкіно щодо подальшого розвитку національної кінематографії дотепер не оприлюднено, тому немає можливості оцінити їхні перспективи і наміри.

Отже, загроза ліквідації залишається, а боротьба за збереження Довженко-Центру та української кіноспадщини триває. Наші вимоги залишаються незмінними:
1. Скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно № 100 від 05.08.2022 про реорганізацію та передачу повноважень ДП «Національний центр Олександра Довженка».

2. Визнати Довженко-Центр Державним фондом фільмів, що убезпечить цілісність і неподільність колекції ー фільмофонду, кіноархіву та музею, та її значення як національного культурного надбання, та привести у відповідність нормативно-правову базу, визначену ст. 17 «Закону про кінематографію».

3. Надати Довженко-Центру статус «національного», оскільки колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Національного музею історії України, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.

4. Розглянути зміну організаційно-правової форми ー із державного підприємства на державне некомерційне підприємство (non-profit enterprise), яке діє в гуманітарній сфері, та привести у відповідність із законодавством.

І окремо.
Громадськість і кіноспільнота мають наполягати на оприлюдненні аналізу проблематики, обґрунтованої стратегії розвитку кіногалузі та всіх підпорядкованих організацій. Державне агентство України з питань кіно зобов’язане це зробити, як державна установа, що дотримується прозорості у своїй діяльності та утримується за кошти українських платників податків, а у воєнний час ー ще й завдяки благодійним внескам світової спільноти.