Відкритий лист колективу Довженко-Центру про загрозу руйнації інституції

Колектив Довженко-Центру надіслав листа Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку та Заступнику Керівника Офісу Президента України Юрію Костюку.

Шановні Денисе Анатолійовичу, Олександре Владиславовичу,  Юрію Юрійовичу!

Колектив Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (далі – Довженко-Центр) звертається до вас із глибоким занепокоєнням, яке виникло з двох причин: через інформацію щодо можливого переведення Центру в сферу управління Державного агентства України з питань кіно (далі – Держкіно), а також через порушення проведення конкурсної процедури на посаду Генерального директора Довженко-Центру.

За останні п’ять років Довженко-Центр із закритого збиткового режимного об’єкту перетворився на успішний культурний центр зі щорічною публічною звітністю та потужними втіленими проєктами, що відомі в Україні і за кордоном. Діяльність Довженко-Центру включає не лише опікування національним фільмофондом та представництво країни у Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF), але й відповідно до статуту та стратегії розвитку інституції, базується на наукових дослідженнях, що популяризують українське кіно в Україні та у всьому світі. 

Зокрема, сьогодні Довженко-Центр – не лише фізичне сховище кінострічок та архівних документів і кінокопіювальна лабораторія, але й Музей кіно з виставковою програмою, Медіатека, що втілює онлайн-проєкти, національна та міжнародна кінодистрибуція, книжкове видавництво, що другий рік поспіль отримує відзнаки національних книжкових конкурсів, десятки кінопоказів, ретроспектив, фестивальних та освітніх подій, що завоювали численну аудиторію й увагу медіа. На базі Довженко-Центру також діє перформативний простір Сцена 6, що є унікальним для України майданчиком, створеним не лише для реалізації проєктів Центру, але й для підтримки численних незалежних театральних компаній, музичних та комедійних колективів із Києва та інших міст України, які не мають інших можливостей для зустрічі зі своїми глядачами.  

Серед партнерів, які спільно з Довженко-Центром реалізують міждисциплінарні проєкти: Український Інститут, Goethe-Institut в Україні,  Французький інститут при Посольстві Франції в Україні, Британська Рада в Україні,  Італійський інститут культури в Україні, Посольство Швейцарії в Україні, Посольство Литви в Україні й інші потужні міжнародні інституції, співпраця з якими триває й цьогоріч.

Далі наводимо ряд проектів підприємства реалізованих і запланованих до реалізації у 2021 році: виставка «Польоти уві сні та наяву»; участь у міжнародному кінофестивалі BEAST-2021 (Порту, березень) та низці інших в Україні та за кордоном; проведення наукового дослідження для кількох наступних виставкових проектів з історії українського кіно, зокрема експозиції про українське кіно 1990-х років до річниці незалежності України; виставка, присвячена ювілею Федеріко Фелліні спільно з Італійським інститутом культури в Україні; організація першої в Україні масштабної ретроспективи режисера Леоніда Могилевського у партнерстві з Французьким інститутом та Французькою сінематекою, переклад виданої у Франції біографії майстра; підготовка до запуску приміщення медіатеки та її сайту з цифровими колекціями архівних фондів; оцифрування колекції унікальних документів з історії українського кіно; підготовка шести книжкових видань; реалізація масштабного опитування з визначення рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно; кінофестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі»; поточна робота зі збереження та реставрації державного фонду кіно і т.д.

Саме підпорядкування Довженко-Центру безпосередньо Міністерству культури та інформаційної політики України (а раніше – Міністерству культури України) надало підприємству достатню свободу та гнучкість в прийнятті рішень для реалізації перерахованих проектів. 

Цим листом ми звертаємо вашу увагу на те, що після реформування та реструктуризації Довженко-Центр є інституцією, яку не можна розглядати як індустріальну. Його статутні завдання є значно ширшими, аніж сфера кіновиробництва, якою покликане опікуватися Держкіно, і лежать у сфері культурної спадщини, архівної та музейної справи. 

Прийняття рішень про суттєві зміни в управлінні національної культурної інституції (так само, як і про підпорядкування державних кіностудій Держкіно) у кулуарний спосіб, без їх обговорення з її чинним керівництвом та колективом, без винесення на громадське обговорення з кіноспільнотою є практикою, що суперечить демократичним цінностям, виявом неповаги до фахівців, які ці інституції наповнюють сенсом. Результатом подібної практики може бути лише поглиблення недовіри між державою як інститутом та громадянським суспільством. 

 Якщо така зміна у підпорядкуванні й обґрунтована, його аргументація колективу Довженко-Центру наразі не відома. Зазначимо, що на відміну від Міністерства культури та інформаційної політики України, у Держкіно не має досвіду та необхідних компетенцій з управління нерухомим майном, капітальними інвестиціями, музейним та архівним фондами. 

Підпорядкування Довженко-Центру Держкіно продемонструє нерозуміння з боку керівництва держави суспільних культурних потреб, очікувань аудиторії та актуального культурного ландшафту, світових інституційних практик у сфері кіно. Це буде великим кроком назад, що звузить можливості інституції та поставить під загрозу її подальший стабільний розвиток, а також потенційно призведе до втрати великої частини команди, яка складається з рідкісних фахівців, визнаних науковців, культурних менеджерів, які мають не лише вітчизняний, але й міжнародний досвід.

Окрім того, вже другий рік поспіль Довженко-Центр стикається із катастрофічною затримкою затвердження паспорту бюджетної програми КПКВК 3806030 «Державна підтримка кінематографії», за якою здійснюється його фінпідтримка, та річного фінансового плану. Станом на середину березня інституція знову опинилася на порозі неплатоспроможності та неможливості втілювати річний план заходів. 

Звертаємося до вас із проханням зберегти поточну субординацію Довженко-Центру Міністерству культури та інформаційної політики України та взяти відповідальність за забезпечення умов для його сталого інституційного розвитку.

Ймовірне підпорядкування Центру відбувається на тлі того, що 17 березня у Івана Козленка, чинного генерального директора Довженко-Центру, закінчується п’ятирічний контракт. Проведення конкурсу на цю посаду розпочалося з порушення законодавства, що може призвести до втрати інституцією суб’єктності та неможливості її належного функціонування.

Конкурсну процедуру з обрання керівника Довженко-Центру було оголошено Міністерством культури та інформаційної політики України 2 березня 2021 року, тобто за два тижні до дати закінчення контракту з діючим Генеральним директором. Тоді як пункт 4 Статті 21 Закону України «Про культуру» вимагає оголошення такого конкурсу не пізніше як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури. 

Колектив Довженко-Центру із повагою ставиться до конкурсного принципу із обрання керівництва культурних інституцій. Проте цей принцип не повинен підважуватися процедурними порушеннями норм Закону України «Про культуру» та ставити під загрозу власне існування інституцій, які він покликаний захищати. 

Недотримання передбаченої законом процедури залишає можливість оскарження результату конкурсу в судовому порядку, зменшує його легітимність і відтак може негативно вплинути на весь комплекс робочих процесів Довженко-Центру. 

Зважаючи на це порушення і враховуючи велику кількість вищезгаданих публічних проєктів, розпочатих командою Довженко-Центру та партнерами, згідно з затвердженим річним планом заходів, втілення яких й без того було ускладнене карантинними обмеженнями 2020-2021 років, закликаємо відтермінувати проведення оголошеного конкурсу та продовжити контракт із діючим Генеральним директором ДП «Національний центр Олександра Довженка» Козленком Іваном Васильовичем до кінця 2021 року, або призначити його виконуючим обов’язки Генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка» до кінця 2021 року.

Це дозволить убезпечити національну інституцію від колапсу, завершити розпочаті важливі культурні проєкти із дотриманням зобов’язань перед міжнародними партнерами, комплексні інфраструктурні процеси, такі як створення простору медіатеки та власного камерного кінотеатру, реновацію фасаду, запуск публічних онлайн-сервісів та онлайн-колекцій кіноархіву.

Висловлюємо сподівання щодо прийняття наших раціональних пропозицій та на подальше легітимне призначення нового Генерального директора відповідно до коректно проведеного конкурсу на заміщення даної посади на початку 2022 року.

З повагою

колектив ДП «Національний центр Олександра Довженка»