Кабмін відповів на петицію. Наша реакція
На сайті Кабінету Міністрів України з’явилась відповідь на петицію з вимогою скасувати “реорганізацію” Довженко-Центру, яка набрала більше 25 тисяч підписів та об’єднала українців.
Ми дуже здивовані, чому Кабмін так довго зволікав з реакцією на петицію, якщо у своїй відповіді він повторив, місцями дослівно копіюючи, усі маніпулятивні тези Держкіно. Така відповідь на петицію ー це відвертий і цинічний плювок в обличчя українській громадськості, кіноспільноті, нашим міжнародним партнерам.
Отже, Держкіно і Кабмін хочуть передати усі повноваження щодо архівування української кінематографічної спадщини сплячій установі без штату, практичного досвіду і зрозумілої діяльності, яка, на “експертну” думку Голови Держкіно, не працювала 10 років, а зараз візьме і “запрацює”.
Ми наголошували десятки разів і повторюємо ще раз: це знищення Довженко-Центру, це загроза національній культурній спадщині. Тепер ми можемо додати, що кричуща некомпетентність Держкіно межує зі зрадою національних інтересів під час російської агресії. Небажання йти на діалог з професійною спільнотою, закриття коментарів у своїх соціальних мережах не зможе приховати цю некомпетентність, а лише її підкреслює.
Ми вважаємо дії Держкіно цілеспрямованим нищенням Довженко-Центру, оскільки за кілька місяців прямого управління з боку Держкіно не зроблено ЖОДНОЇ дії для підтримки Довженко-Центру: поліпшення його фінансово-економічних показників, приведення у відповідність законодавчої бази, сприяння у збереженні та популяризації кінематографічного надбання у часи війни. Держкіно умисно ігнорує і відкидає гуманітарну місію і функції Центру.
Вже два місяці вище керівництво Держкіно повторює одне і те саме, що означає буквально як “цілі реорганізації будуть досягнуті”. Це вперте мавпування усім відомої неадекватної мантри російських методичок ставить питання про адекватність керівництва Держкіно сучасним викликам.
Очевидно, Держкіно не переймається власною репутацією, але своєю недоброчесною діяльністю вони підривають довіру не лише до окремих органів управління, а до української влади в цілому.
Керівництво Держкіно має піти у відставку.
Довженко-Центр має жити.