Іван Козленко склав повноваження

16 квітня Іван Козленко склав повноваження виконуючого обов’язки генерального директора Національного центру Олександра Довженка. Відповідний наказ Міністерства культури та інформаційної політики №156-к від 15 квітня 2021 року підписав міністр Олександр Ткаченко. 

Виконуючою обов’язки генерального директора Довженко-Центру стала Олена Гончарук.

Від колективу:

Усе те, що ми називаємо сьогодні Довженко-Центром, є великою мірою заслугою і візією Івана — людини, яка присвятила 10 років свого життя формуванню та підтримці найбільшого в Україні державного фонду художніх фільмів.

За його головування Національний центр Олександра Довженка перетворився з занепалого індустріального режимного об’єкту на потужний сучасний культурний кластер, який не тільки зберігає, а й досліджує та показує українське кіно. Завдяки його візіонерству, Центр набув взірцевої комплексної структури, властивої подібним інституціям у світі — музеям кіно та сінематекам — що створила умови для активної взаємодії з публікою.

За перші три роки роботи в Довженко-Центрі на посаді заступника генерального директора та директора кіноархіву Іван Козленко ініціював низку серійних освітніх та популяризаційних проектів, серед яких КОЛО ДЗИҐИ — серію показів українського кіноавангарду в супроводі сучасної музики наживо, Українську нову хвилю — щорічний альманах найкращого нового українського короткометражного кіно, які стали візитівками Довженко-Центру.

Згодом, посівши посаду генерального директора, Іван Козленко продовжив цю візію побудови архіву, відкритого світові: започаткував дистрибуційний відділ в структурі Центру, що займається просуванням національного фонду фільмів в Україні та закордоном, організацією ретроспектив українського архівного кіно, представництвом України на кіноринках найбільших міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Каннах, Берліні, Карлових Варах.

Його ж заслуга — розвиток на базі Центру єдиного в Україні видавництва, що спеціалізується на темі українського кіно та базується на науковій роботі наших кінознавців, а також нового відділу Медіатеки, що опікується дизайном, друком, онлайн-проєктами та арт-резиденціями.

Іван ініціював та побудував СЦЕНУ 6 — єдиний подібний майданчик на теренах України, перформативну платформу Довженко-Центру, що підтримує незалежні театри.

Зрештою, в 2019 році, завдяки ентузіазму Івана та команди, після кількох років ремонту, що не мав цільової фінансової підтримки з державного бюджету, а провадився за рахунок коштів, зароблених Довженко-Центром самостійно, у колишніх фабричних цехах на 5 поверсі публічно відкрився Музей кіно — унікальний виставковий простір з кінолекторієм, фондами та дитячими освітніми програмами.

За два роки музей презентував п’ять виставок, розпочавши свою роботу потужним дослідницьким, кураторським проєктом кінознавців Довженко-Центру — експозицією “ВУФКУ. Lost & Found” про втрачені та повернені українські німі фільми, “український Голлівуд” та кіноавангард 1920х років, золоту епоху українського кіно.

До кожного проєкту, що втілювався Центром, Іван привносив особливу, гостру філософську та критичну оптику, широту бачення, сприйняття кіно як візуальної історії, частини нашої ідентичності та її зв’язку зі світом. Він має рідкісний дар – закохувати, запалювати ідеями, і примушувати робити більше, ніж видається можливим.

Він зібрав потужну команду, яка прагне продовжувати розпочаті ним флагманські проєкти, берегти та досліджувати українське кіно, популяризувати його в Україні та за кордоном, видавати присвячені йому книги.

Усі ми – більше 60 співробітників державного підприємства, ще не можемо оговтатися від того, що Іван Козленко відправляється у вільне плавання.

Немає меж нашої вдячності та світлого суму. Іване Васильовичу, нехай щастить!

У статті використане фото з матеріалу Ukraїner.