ПРО ФЕСТИВАЛЬ:

«Німі ночі» – єдиний в Україні і найбільший у Східній Європі фестиваль архівного кіно з потужною дослідницькою складовою у царині кінематографу та актуальної музики. Це рідкісна нагода побачити на великому екрані німі стрічки із живим музичним супроводом.

Фестиваль приймають Одеса, де фестиваль засновано 2010 року, та Київ, де у Довженко-Центрі зберігається найповніша в Україні збірка німого кіно.

За 10 років існування фестивалю українська публіка побачила близько 70 фільмів дозвукової епохи: як знані світові стрічки, так і віднайдені та відреставровані фільми українських кінематографістів.

Фестиваль засновано Іваном Козленком та Катериною Мальцевою в 2010 році в Одесі як данину місту, з якого розпочався стрімкий розвиток українського кінематографу 1920-х років, що увінчався створенням низки світових шедеврів та формуванням однієї з найпотужніших в Європі національних кіноіндустрій.

Основним завданням фестивалю є популяризація німого кіно, створеного в Україні та закордоном українськими кіномитцями, демонстрація українсько-європейських культурних впливів та культурного взаємопроникнення, оприявлення урбаністичної складової української культури 1920–1930-х рр.

Фестиваль «Німі ночі» повертає в Україну незаслужено забуті або заборонені імена популярних на Заході акторів, режисерів, художників українського походження, які зробили суттєвий внесок в історію світового кінематографу першої третини 20 ст., але в Україні досі лишаються невідомими. Таке повернення є символічним актом культурної «репатріації» й водночас зворотної трансплантації мистецького досвіду й сприяє «доукомплектації» української модерної урбаністичної культури.
Фестиваль водночас виступає інструментом культурної дипломатії: до створення програми долучаються українські та світові кіноархівні інституції, представники посольств та культурних центрів, кінознавці, музиканти й композитори. Саме музична складова робить фестиваль винятковим – протягом кількох місяців українські та іноземні музиканти створюють до програмних стрічок, й представляють їх наживо в рамках кіноперформансів, які є симбіозом кінопоказу та музичного концерту. Останніми роками «Німі ночі» тісно співпрацюють із міжнародною навчальною програмою для кінокомпозиторів Envision Sound, ініційованою Довженко-Центром та Британською Радою в Україні.

ПРОГРАМА:

programm-foto

"МІСЬКІ СИМФОНІЇ"

експериментальна урбаністика 1920-х

Міська симфонія – унікальний документальний жанр, що народився в 1920-х роках, коли кіно переживало свій перший визначний підйом. Саме тоді, на хвилі загального захоплення новим мистецтвом, почали з’являтися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм. В програмі буде показано фільми, що зафіксували молодість європейських міст – Тбілісі, Лондона, Нью-Йорка, Ніцци.

Режисери-експериментатори прагнули поглянути на життя міста з нових та несподіваних ракурсів, створити кіно без акторів, головних героїв і навіть звичного сюжету. Вони прагнули знімати фільми, у яких саме місто ставало би головною дійовою особою, визначало би поетику та політику фільму.

Режисери, серед яких були Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Ежен Деслав, Альберто Кавальканті, Вальтер Руттманн, Йоріс Івенс та багато інших визнаних майстрів, прагнули не просто передати дух модерного міста, а за допомогою авангардної кіномови зобразити його характерні риси: еклектичність Берліну, нічну магію Парижу, або вуличну какофонію весняного Києва.

Народжена як серія кіноекспериментів, міська симфонія досить швидко стала неодмінною складовою кінематографу, де монтаж прирівнювався до музичної партитури, а численні новаторські прийоми дали початок не лише багатьом авангардним кінотечіям, а й жанровим фільмам, у яких місто вкотре поставало повноцінним учасником історії

Музика  – Роксана Смирнова

Роксана Смирнова – піаністка і композиторка, яка народилася в Україні, в даний час проживає в Шанхаї, Китай. У своїй музиці Роксана поєднує спонтанність імпровізації з почуттям форми, на яку впливає її досвід як джазового, так і класичного музиканта.

Різноманітність міських симфоній, які паралельно розвивались в СРСР та Європі можна буде відчути в спеціальній програмі фестивалю «Німі Ночі».

programm-foto

КАРУСЕЛЬ / KARUSELLEN

РЕЖИСЕР: Дмитро Буховецький

1923, Швеція, 63 хв.
Сценарій: Альфред Фекет
Оператор: Юліус Яензон
У ролях: Ауд Еґеде-Ніссен, Вальтер Янсен, Альфонс Фріланд, Вальдемар Поттьє

Розмірене щасливе життя молодого подружжя на заміській віллі «Бланш» порушує прикрий випадок. Одного сонячного дня Белла Бланш виїжджає в екіпажі на прогулянку, але кінь, наляканий автомобілем, пускається в галоп. Майже непритомну жінку рятує незнайомець з авто, Реймонд Дюваль. Вдячне подружжя запрошує рятівника погостювати на віллі, не здогадуючись, що їхнє життя зміниться назавжди.

«Карусель» крок за кроком занурює глядача у світ північноєвропейської чуттєвості та розкішних класицистичних декорацій, з якими контрастує атмосфера тогочасного міста: колотнеча на біржі та динамічні циркові номери.

Театралізована умовність фільму задається уже в першому епізоді – персонажі-статуї обертаються на каруселі, яка і є ключовою метафорою фільму. Декого з цих персонажів ми ще побачимо у снах і нав’язливих мареннях головних героїв, знятих у химерній манері німецького експресіонізму.

«Карусель» із успіхом проходить у прокаті та достойно конкурує з голлівудськими стрічками на екранах Європи і навіть Японії. У 1923 році Німеччина і Швеція залишаються єдиними західноєвропейськими країнами, чиї кіностудії, ще намагаються на рівних протистояти Голлівуду, який захоплює кінопрокат і переманює до себе талановиті кадри.

Емігрує до США і Дмитро Буховецький, разом із зіркою своїх фільмів Полою Неґрі і колегою-режисером Ернстом Любічем. Залишає Німеччину також художник стрічки – згодом легендарний голлівудський декоратор Ганс Дрейер – його роботи номінуватимуть на «Оскар» 23 рази. Головна акторка стрічки – норвезька актриса Ауд Еґеде-Ніссен, зірка фільмів Ернста Любіча, Фріца Ланґа і Фрідріха Мурнау, залишається в Європі і будує успішну кінокар’єру до приходу в кіно звуку.

Фільм зберігся без 5-ї частини; файл для показу зроблено з негативу, люб’язно наданого Шведського інститутом кіно.

Музика – Андрій Показ

Андрій Показ – одеський класичний і джазовий піаніст, композитор та імпровізатор. Випускник Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, а з 2009 викладач кафедри спеціального фортепіано в альма матер. Виступав на сценах України, Росії, Молдови, Словаччини, Польщі, Великобританії, Франції, Португалії, Іспанії, Італії, Південної Кореї, Китаю. Лауреат багатьох музичних премій серед піаністів. Автор музики до одного з німих фільмів-відкриттів українського виробництва – «Тарас Трясило» (1926).

Учасник і лідер кількох музичних команд, серед яких виняткове місце посідає Pokaz Trio, перший альбом якого Kintsugi, вийшов у 2019 році на норвезькому лейблі Losen Records.

programm-foto

ПОДВІЙНЕ КОХАННЯ

РЕЖИСЕР: Жан Епштейн

Сценарист стрічки: Жан Епштейн, Марі-Антонін Епштейн.
Оператор: Моріс Десфасьйо, Ніколас Рудаков.
У ролях: Наталія Лисенко, Жан Анджело, Каміль Барду.

“Подвійне кохання” — третій фільм Епштейна, знятий для французької кінокомпанії “Альбатрос”, очолюваної уродженцем Одеси Олександром Каменкою. Головну роль у романтичній мелодрамі про кохання, гроші та фінансові афери зіграла ще одна українка, Наталія Лисенко, зірка французького німого кіно, небога уславленого композитора Миколи Лисенка.

Наталія Лисенко (1884 (1880), Миколаїв – 1969, Париж) – одна з найбільших зірок російського дореволюційного кіно, згодом – видатна французька актриса, народилася в Миколаєві в дворянській родині громадського діяча Андрія Лисенка, рідного брата українського композитора Миколи Лисенка.

Після закінчення студії МХТ Станіславського в 1904 році розпочала акторську кар’єру в провінційних театрах і неводзі перейшла до Театру Корша – найпопулярнішого російського театру до появи МХТ. 1909 року повертається в Україну й влаштовується в київський театр «Соловцов» (нині – Національний театр російської драми ім.Лесі Українки), де працює три роки.

1914 року Наталя Лисенко стає дружиною Івана Мозжухіна, найбільшого кіноактора російського дореволюційного кіно.

1918 року, рятуючись від революції, всі російські кіностудії з повним складом акторів переїжджають у відносно безпечну Україну на південні бази в Одесі та Ялті. За неповний рік в Ялті на студії Товариства Єрмольєва Лисенко знімається в дев’яти фільмах – здебільшого разом з чоловіком.

В середині 1919 року, коли червоні війська ненадовго захопили Крим, студійна група, як «непролетарський елемент» ледве не була розстріляна: порятунок прийшов від комісара, який впізнав серед акторів Мозжухіна. Після цього Єрмольєв вирішив покинути Росію: 10 лютого 1920 року на грецькому товарному кораблі «Пантера» працівники Товариства Єрмольєва, зокрема такі відомі режисери й актори як Алєксандр Волков, Яков Протазанов, Віктор Туржанський, Іван Мозжухін, Наталя Лисенко залишили Росію й через Стамбул дісталися Франції, встигнувши зафільмувати на борту стрічку “Жахлива пригода”.

З 1921 року Лисенко регулярно знімається у фільмах заснованого Єрмольєвим у паризькому передмісті Монтрей кінотовариства La Société Ermolieff-Cinéma як головна актриса кінокомпанії. Серед них – такі популярні в той час фільми як авангардистський шедевр Івана Мозжухіна «Палаюче вогнище», «Лев Моголов» Жана Епштейна та «Казанова» Алєксандра Волкова.

1922-1925 – роки найбільшої популяності Лисенко у Франції.

1927 року Наталя Лисенко розірвала шлюб з Мозжухіним й відправилась до Німеччини, де знялася в трьох стрічках в ролях другого та третього планів. З 1930-го року Наталя Лисенко знов знімається у Франції – тепер зовсім рідко й у епізодичних ролях.

З приходом звукового кіно Лисенко втрачає свої позиції й невдовзі припиняє діяльність у кінематографі. Остання її роль – у фільмі “Дама” (Le veau gras) 1939 року.

programm-foto

НАВЕСНІ

РЕЖИСЕР: Михаїл Кауфман

“Навесні” – шедевр українського кіноавангарду, неігровий фільм, створений Михаїлом Кауфманом, братом і співавтором Дзиґи Вертова, в відповідності до авангардистської теорії «кіноока». В ньому постає нині майже невідомий Київ 1929 року.

Кадри пробудження міста, поновлення його життя, перегукуються з ліричними картинами відродження природи. Уважна камера Кауфмана надовго зупиняється на усміхнених обличчях дітей, малюючи ліричну картину зізнання в коханні Києву. В «Навесні» Кауфман уперше використав принцип «прихованої камери».

«”Навесні” Михаїла Кауфмана був радше кінопоемою, ніж документальним фільмом. У 1930 році на Україні цей фільм разом із “Землею” справив на нас незабутнє враження. Фільм «Навесні» відкрив для нас абсолютно нову форму документального кіно – поему, в якій ліричні образи відлиги та бруньок, що набрякають, передавали пафос просування СРСР шляхом будівництва соціалізму і не приховували досі існуючих пережитків минулого. Я бачив цей прекрасний фільм тридцять сім років тому, але зберіг про нього незабутній спогад», – Жорж Садуль, французький кінознавець.

РОЗКЛАД

11 ВЕРЕСНЯ, МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ОДЕСИ

ЧАС

Відкриття POP-UP виставки постерів усіх років фестивалю. Вхід вільний.

18:30

«Міські симфонії: експериментальна урбаністика 1920-х» в живому
музичному супроводі у виконанні одеської композиторки
Роксани Смирнової. Квиток  – 150 грн

19:30

12 ВЕРЕСНЯ, ЗЕЛЕНИЙ ТЕАТР, ВУЛИЦЯ МАРАЗЛІЇВСЬКА, 1Є

ЧАС

«Карусель» (1925, Швеція, Дмитро Буховецький)
Музичний супровід: Арсен Одабашян та Андрій Показ

19:00

«Подвійне кохання» (1925, Франція, Жан Епштейн)
Музичний супровід: Олексій Подат

20:25

Кіносимфонія «Навесні» (1929, Михаїл Кауфман)
Музичний супровід: Олександр Кохановський

22:20

КВИТКИ

12:00 – 19:00 | Каса до 18:30

КАТЕГОРІЯ

11 вересня

12 вересня

спеціальна ціна до 26 серпня

камерний кінопоказ (мсмо)

150 грн.

Один сет фестивалю
(два кіноперформанси)

300 грн.

250 грн.

два сети фестивалю

500 грн.

400 грн.

ЛОКАЦІЇ

location

Одеса

Зелений
театр

вул. Маразліївська, 1є

location

Одеса

Музей Сучасного
Мистецтва Одеси

вул. Леонтовича, 5

ПАРТНЕРИ

АРХІВ

archive-photo

19-20 ЧЕРВНЯ | ОДЕСА, МОРСЬКА ГАЛЕРЕЯ

«Мовчи, сум, мовчи»

Реж. Петро Чардинін, Акціонерне товариство «А. Ханжонков і Ко», 1918
Музика: Aabzu (Польща) / DJ Zabava (Україна)

«Нічний візник»

Реж. Георгій Тасін, УСРР, 1928
Музика: Арсеній Трофім (Росія)

«Людина з кіноапаратом»

Реж. Дзиґа Вертов, УСРР, 1929
Музика: V-Trio (Україна)

«Арсенал»

Реж. Олександр Довженко, УСРР, 1929
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

«Сильна людина» / Mocny człowiek

Реж. Генрік Шаро, Польща, 1929
Музика: Diana Miro (Україна)

«Раскольніков» / Raskolnikow

Реж. Роберт Віне, Німеччина, 1923
Музика: 2Sleepy (Україна)

«Полуденні тенета» / Meshes of the Afternoon

Реж. Мая Дерен, Александр Гаммід, США, 1943
Музика:

«Студії з хореографії для камери» / A Study in Choreography for Camera

Реж. Майя Дерен, США, 1945
Музика: Follow the Light (Україна)

«Монпарнас» / Montparnasse

Реж. Ежен Деслав, Франція, 1928
Музика: Dj Gleb Deev (Україна)

«Земля в полоні»

Реж. Федір Оцеп, РРФСР, 1927
Музика: ShockolaD (Україна)

«Симфонія в образах» / Una Sinfonia en Imagenes

Реж. Карлос Родрігес, Іспанія, 2003

«Вбивця Дмітрій Карамазов» / Der Morder Dimitri Karamasoff

Реж. Федір Оцеп, Німеччина, 1931

archive-photo

25 ЧЕРВНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«Два дні»

Реж. Георгій Стабовий, УСРР, 1929
Музика: DJ U-Ra (Україна)

«Страсті Жанни Д’Арк» // La passion de Jeanne d’Arc

Реж. Карл Теодор Дрейєр, Франція, 1928
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

«Звенигора»

Реж. Олександр Довженко, УСРР, 1927
Музика: FUTURethno (Польща)

«Бестія, або коханка апаша» / Bestia

Реж. Александр Гертц, Польща, 1917
Музика: Dziewczęca Patologia Praska (Польща)

Паралельна програма

- Презентація колекції автентичних українських кіновидань 1920-х років з особистого архіву Вахтанга Кіпіані.
- Лекція «Історія одеського відео-арту 1990-х». Лекторка Яніна Пруденко – кураторка відкритого Архіву українського медіа-мистецтва, Фундація ЦСМ, Київ.
- Презентація DVD -колекції української німої кінокласики у супроводі сучасної музики «Українське німе».

archive-photo

15-17 ЧЕРВНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«Палаюче вогнище» // Костер пылающий

Реж. Іван Мозжухін, 1922
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

«Мірабо»

Реж. Арнольд Кордюм, УСРР, 1929
Музика: Durban Poison (Німеччина)

«Самотні» // Lonesome

Реж. Паль Фейош, США, 1928
Музика: ZIZ (Італія)

«Турксиб»

Реж. Віктор Турін, УСРР, 1929
Музика: Bronnt Industries Capital (Велика Британія)

«Шкурник»

Реж. Микола Шпиковський, УСРР, 1929
Музика: Марчин Пукалюк (Польща)

Паралельна програма

- Програма сучасного європейського експериментального кіно та відео-арту. Кураторка Ханна Боон, Голландія.
- Виставка «Тимчасовий музей Вертова». Художниця Алєксандра Чернявська, кураторка Моніка Шевчик, Польща.
- Закриття фестивалю – концерт Мар'яни Садовської (Україна-Німеччина) з програмою відновленого міського «блатного» фольклору Odessa Underground.

archive-photo

21-23 ЧЕРВНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«Укразія»

Реж. Петро Чардинін, УСРР, 1925
Музика: Minimatikon (Польща)

«Крейцерова соната» /  Kreutzerova sonáta

Реж. Ґустав Махати, Чехословаччина, 1926
Музика: Павєл Файт (Чехія)

«Хліб»

Реж. Микола Шпиковський, УСРР, 1929
Музика: Port Mone (Білорусь)

«Остання людина» / Der letzte Mann

Реж. Фрідріх Вільгельм Мурнау, Німеччина, 1924
Музика: дует Серґєя Лєтова та Владіміра Ґолоухова

«Патсі» / The Patsy

Реж. Кінґ Відор, США, 1928
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

Закриття фестивалю

концерт Dakh Daughters (Україна)

archive-photo

27-29 ЧЕРВНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«Ягідка кохання»

Реж. Олександр Довженко, УСРР, 1926
Музика: FKP Trio (Україна)

«Запах горицвіту: епізод казок про квіти» / Otome shirizu sono ichi hanamonogatari fukujuso

Реж. Джіро Кавате, Японія, 1927
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна), Ічіро Катаока (Японія)

«Іграшковий поїзд таро» / Tarô-san no kasha

Реж. Чузо Аодзі, Японія, 1929
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна), Ічіро Катаока (Японія)

«Коваль» / The Blacksmith

Реж. Бастер Кітон, США, 1922
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна), Ічіро Катаока (Японія)

«Менільмонтан» / Menilmontant

Реж. Дімітрій Кірсанофф, Франція, 1926
Музика: Єгор Забєлов (Білорусь)

«Скриня Пандори» / Die Büchse der Pandora

Реж. Ґеорґ Вільгельм Пабст, Німеччина, 1929
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

«Алім»

Реж. Георгій Тасін, УСРР, 1926
Музика: Енвер Ізмайлов (Україна)

«Останній наказ» / The Last Command

Реж. Джозеф фон Стернберг, США, 1928
Музика: Alloy Orchestra (США)

archive-photo

22-23 СЕРПНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«В огні народжена»

Реж. Уладзімір Корш-Саблін, БРСР, 1929
Музика: Re1ikt (Білорусь)

«Мультагітпроп»: програма ранньої анімації»

Україна, 1929
Музика: DJ U-Ra(Україна)

«Еротикон» / Erotikon

Реж. Ґустав Махати, Чехословаччина, 1929
Музика: Forma (Чехія)

«Соціальний розпад» / Koinoniki sapila

Реж. Стеліос Татасопулос, Греція, 1932
Музика: Юрій Кузнєцов (Україна)

«Вітер з порогів»

Реж. Арнольд Кордюм, УСРР, 1930
Музика: Марина Бойко, гурт Artokrats (Україна)

archive-photo

8-10 ЛИПНЯ | ОДЕСА, ПРИЧАЛ ЯХТ-КЛУБУ МОРВОКЗАЛУ

«Тарас Трясило»

Реж. Петро Чардинін, УСРР, 1926
Музика: Тьєрі Майяр (Франція)

«Небувалий похід»

Реж. Михаїл Кауфман, УСРР, 1931
Музика: колектив Антона Байбакова (Україна)

«Вітер» / The Wind

Реж. Віктор Шострьом, США, 1928
Музика: Supremus (Україна)

«Богиня» / 神女

Реж. У Юнган, Китай, 1934
Музика: Єгор Забєлов (Білорусь)

«Чорний хід» / Hintertreppe

Реж. Леопольд Йєснер, Пауль Лені, Німеччина, 1921
Музика: Julinoza (Україна)

«Коттедж в Дартмурі» // A Cottage on Dartmoor

Реж. Ентоні Асквіт, Велика Британія, 1929
Музика: Los Jaigüey (Мексика)

archive-photo

11-12 ТРАВНЯ | КИЕВ, ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР

«Тарас Трясило»

Реж. Петро Чардинін, УСРР, 1926
Музика: Андрій Показ та Яків Тарунцов (Україна)

«Чорний хід» / Hintertreppe

Реж. Леопольд Йєснер, Пауль Лені, Німеччина, 1921
Музика: Julinoza (Україна)

«Богиня» / 神女

Реж. У Юнган, Китай, 1934
Музика: Єгор Забєлов (Білорусь)

«Антракт» / Entr’acte

Реж. Рене Клер, Франція, 1924
Музика: Ерік Саті у виконанні Supremus, Armonia Ludus, диригент Міхейл Менабде (Грузія-Австрія)

«Небувалий похід»

Реж. Михаїл Кауфман, УСРР, 1931
Музика: колектив Антона Байбакова (Україна)

Паралельна програма

«Коротка амбітна мистецька акція» – випускна виставка студентів КАМА (Kyiv Academy of Media Arts)
Закриття – костюмована вечірка БабайкінПартія

archive-photo

28-30 ЧЕРВНЯ | КИЇВ, ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР, ОДЕСА, ЗЕЛЕНИЙ ТЕАТР

«Підземка» / Underground

Реж. Ентоні Асквіт, Велика Британія, 1928
Музика: Азер Гаджіаскерлі (Азербайджан) та об’єднаний квартет (Україна)

«Людина і мавпа»

Реж. Андрій Вінницький, УСРР, 1930
Музика: Ptakh_Jung (Україна)

«Ад’ютант царя» / Der Adjutant des Zaren

Реж. Володимир Стрижевський, Німеччина, 1929
Музика: Роман Вишневський (Україна)

«Вітер з порогів»

Реж. Арнольд Кордюм, УСРР, 1930
Музика: Марина Бойко, гурт Artokrats (Україна)

«Вежа мовчання» / Der Turm des Schweigens

Реж. Йоганнес Ґутер, Німеччина, 1925
Музика: Сергій Леонтьєв та Sed Contra Ensemble (Україна)

«Свині завжди свині» / «Станція Пупки»

Реж. Ханан Шмаїн, УСРР, 1931
Музика: Альберт Цукренко (Україна)

«Ордер на арешт»

Реж. Георгій Тасін, УСРР, 1926
Музика: «Вагоновожаті»

«Вітер» / The Wind

Реж. Віктор Шострьом, США, 1928
Музика: Supremus (Україна)

Паралельна програма

«Міські симфонії: експериментальна кіноурбаністика 1920-х» – програма урбаністичного експериментального кіно.
Музичний супровід – Майк Кауфман-Портніков, Україна.
«Здай дитину в Фільмофонд» – дитяча пізнавальна програма

archive-photo

20-22 ЧЕРВНЯ | КИЇВ, ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР, ОДЕСА, ЛІТНІЙ ТЕАТР

«Карусель» / Karusellen

Реж. Дмитро Буховецький, Швеція, 1923
Музика: Андрій Показ, Арсен Одабашян (Україна)

«Маленька Вероніка» / Die Kleine Veronica

Реж. Роберт Ланд, Австрія-Німеччина, 1930
Музика: КМЕТ (Австрія)

«Штурмові ночі»

Реж. Іван Кавалерідзе, УСРР, 1931
Музика: Алла Загайкевич (Україна), Аркадій Готесман (Литва)

«Місто без євреїв» / Die Stadt Ohne Juden

Реж. Ханс Карл Бреслауер , Австрія, 1924
Музика: Герхард Грубер, Петер Росманіт, Адула ібн Кадр (Австрія)

«Пригоди полтинника»

Реж. Аксель Лундін, УСРР, 1929
Музика: Вольга Падгайская і Five-Storey Ensemble (Білорусь)

«Мій син»

Реж. Євгеній Черв’яков, РРФСР, 1928
Музика: Олеся Здоровецька (Україна-Ірландія), Марк Токар (Україна), Нік Рот (Велика Британія-Ірландія), Алекс Боні (Велика Британія)