ПРОВОКАТОР НА ANNA STEN’S PORDENONE FILM BOOK
м.Київ, вул. Лаврська, 12, “Мистецький Арсенал” (праве крило)
З нагоди ретроспективи німих фільмів української кіноактриси, зірки американського та європейського кіно Анни Стен (1908-1993) в рамках найповажнішого в світі фестивалю німого кіно Le Giornate del Cinema Muto 2012, що триватиме в Італії (Порденоне) в дні проведення Книжкового Арсеналу, Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективну програму найвідоміших екранізацій літературних творів за участю актриси.
04 жовтня 18.00
ПРОВОКАТОР (Його кар’єра / В павутині, УРСР, 1926), реж. Віктор Турін – за романом Олеся Досвітнього «Нас було троє»
Студент Володимир Боровський, захоплений революцією, вступає до лав студентської організації, яку вислідила поліція. Злякавшись каторги, він стає інформатором охранки. Одного разу Володимир повідомляє поліцію про підготовку замаху на крупного царського сановника. За його доносом дівчину-терористку заарештовують, але царський генерал отримує кулю з іншого дула…
Прем’єра відреставрованої версії фільму «Провокатор» (1926) відбудеться на Книжковому Арсеналі паралельно зі світовою прем’єрою в Порденоне.
АННА СТЕН
Народжена в Києві в 1908 році як Анна Фесак уже 1927 року вона стає впізнаваною радянською зіркою після таких фільмів як “Дівчина з коробкою” (1927), “Провокатор” (1927), “Земля в полоні” (1927). Цього року Стен одружується з видатним кінорежисером Федором Оцепом і вирушає з ним в Німеччину на зйомки спільного радянсько-німецького фільму. Подружжя вирішує не повертатись до СРСР. В Німеччині Стен стає чи не найпопулярнішою актрисою завдяки роботі в фільмах “Вбивця Дмитрій Карамазов” (1931) та “Бомби над Монте-Карло”, “Вир пристрастей” (1932), де знімається разом з Емілем Яннінгсом. Високо оцінена за драматичну гру в цих стрічках Семюелом Голдвіном, Стен отримує від нього запрошення в Голлівуд, де знімаються три найбюджетніші фільми за її участі: “Нана”, “Ми знову живі” (обидва – 1934) та “Шлюбна ніч” (1935), де актриса грає в парі з Гарі Купером. Образ простакуватої східноєвропейської емігрантки, обраний Голдвіном для Стен, прийшовся не до вподоби американській аудиторії й актриса, нещодавно названа “другою Гретою Гарбо” стрімко втрачає популярність. На хвилі прорадянських симпатій вона ще часто знімається в фільмах 1940-х років, проте в 1950-1960-х їй дістаються епізодичні ролі третього плану. Відійшовши від кіно, Стен захоплюється живописом6 кілька її виставок відбулися в США та Європі.
“БІЛИЙ ОРЕЛ”