МУЛЬТАГІТПРОП: УКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА В ПОРДЕНОНЕ

07 жовтня Довженко-Центр вже втретє представить українську програму на найбільшому та найавторитетнішому фестивалі німого кіно в Порденоне, Італія (Le Giornate del Cinema Muto). Цьогорічна програма “Мультагітроп: українська радянська німа анімація” включає в себе 8 ранніх анімаційних фільмів 1927-1930 рр.

Попри те, що перші українські мультфільми «Українізація» та «Казка про солом’яного бичка» (1927), створені піонерами української мультиплікації В’ячеславом Левандовським та Володимиром Дев’ятніним на базі заснованої 1926 року Центральної мультиплікаційної майстерні, були “дитячими”, через цензуру та заборони, вони не збереглися. Натомість дивом вцілілі агітаційні та рекламні «мультиплакати» на актуальні теми роззброєння, соціалістичного будівництва, боротьби з бюрократизмом тощо, створені на базі Кінотехнікуму ВУФКУ в 1927-1930 рр., дають певне уявлення про можливості ранньої української авангардистської анімації, позначеної впливом конструктивізму.

Програми складено з «мультиплікаційних плакатів» («мультиплікатів» або «мультиплакатів»), фейлетонів та рекламних кіноанонсів 1927-1930 років. Часто анонімні, вони збереглися в складі хронікальних кіножурналів «Кінотиждень ВУФКУ» (1927-1929), «Кінотиждень» (1929) та «Кіножурнал» (1929-1930), сюжети яких передували демонстрації фільмів у кінотеатрах з 1927 року. Нині невідомі аніматори-початківці Ройтман і М.Вейцман створили свої студенстькі анімаційні роботи «Бережіть папір», «Прогульник» та  «Казка про загальне роззброєння» (мультфільм, в якому анімація цікаво переплетена з кінохронікою) на базі Центральної мультиплікаційної майстерні ВУФКУ.

Рекламний анонс до фільму Дзиги Вертова «Одинадцятий», імовірно авторства Євгена Макарова за участю самого Вертова та Олександра Родченка, було віднайдено в середині 1990-х років авторитетним голландським кінодослідником і колекціонером плакатів, президентом Міжнародної галереї афіш в Гаазі Мартіном Ле Культром (Martijn Le Coultre) серед особистий речей Вертова, проданих його спадкоємцями амстердамському антиквару. Оригінальна нітратна плівка (47 м) наразі передана на зберігання в Голландський кіноінститут EYE. Макарову також належить авторство просвітницького мультфільму “Дніпрельстан” (1927) та – імовірно – анімаційного анонсу до фільму Ніколая Охлопкова “Проданий апетит” (1927).

Мультиплікат «Палац мистецтв СРСР», включений до «Кіножурналу ВУФКУ» №10 за 1930 рік, за атрибуцією російських кінознавців Петра Багрова та Георгія Бородіна – продукція російських радянських мультиплікаторів кола Ніколая Ходатаєва.

Кіножурнали ВУФКУ, в яких агітаційна мультиплікація вміщувалась окремими сюжетами, зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г.С.Пшеничного. Вони були вперше зібрані, атрибутовані та відреставровані Центром Довженка в 2013 році.

Нагадаємо, що Довженко-Центр розпочав демонтстрацію українських реставрованих німих стрічок на фестивалі Le Giornate del Cinema Muto в Порденоне 2012 року, коли в рамках повної ретроспективи німих фільмів всесвітньовідомої актриси українського походження Анни Стен тут було вперше показано стрічку Віктора Туріна “Провокатор” (1926). 2013 року на пропозицію директора фестивалю Девіда Робінсона, Центр підготував велику ретроспективу “Україна: Великий експеримент”, до якої увійшло вісім повнометражних фільмів, частина з яких демонструвалася с сучасним музичним супроводом, створеним на замовлення Центру. Найбільше захоплення кінознавців викликали фільми “Два дні” (1929) Георгія Стабового і “Шкурник та “Хліб” (1929) Миколи Шпиковського, міжнародна прем’єра яких відбулась в Порденоне. Завдяки ретроспективі 2013 року в міжнародний науковий обіг увійшли транслітеровані з української мови оригінальні назви всесвітньовідомих фільмів виробництва ВУФКУ “Людина з кіноапаратом”, “Одинадцятий” та “Навесні”.