Культурфільм: Українське єврейство у кіно

Третя подія освітньої програми Культурфільм:

Лекція Йосифа Зісельса «Щезлий світ. Єврейське життя в Україні: 1930–1990-ті»

Йосиф Зісельс — єврейський громадський діяч України, член спостережної ради Українського Гельсінського союзу з прав людини, член Української Гельсінської групи (1976-1988), співробітник Робочої комісії розслідування використання психіатрії в політичних цілях (1976-1991), розповсюджувач самвидаву, правозахисник, активіст єврейського національного руху.

Співголова (з січня 1991 р.) та голова (з квітня 1992 р.) Асоціації єврейських організацій та общин України (Вааду України).

Член робочої групи з питань підготовки і відзначення 150-річчя від дня народження митрополита Української Греко-католицької церкви Андрія Шептицького (2015), з підготовки проекту концепції меморіального музею пам’яті жертв Бабиного яру (2016).

Перегляд фільму «Гер Цвіллінг та фрау Цукерман» (1999, режисер Фолькер Кепп).

«Гер Цвіллінг та фрау Цукерман» (ориг.Herr Zwilling und Frau Zuckermann)

1999, Vineta Films, 126 хв.

Режисер: Фолькер Кьопп

Сценарій: Фолькер Кьопп, Барбара Франкенштайн

Оператор: Томас Пленерт

Кінець 1990-х у місті Чернівці, яке за сто років побувало й австро-угорською, й румунською, і радянською глибокою провінцією, перш ніж перетворитися на прикордоння незалежної України. Тепер тут водночас відроджується — через зняття політичних заборон — й остаточно щезає внаслідок масової еміграції колись жваве єврейське життя. Німецький документаліст Фолькер Кьопп досліджує місто очима двох похилого віку німецькомовних буковинських євреїв Рози Цукерман і Матіаса Цвіллінга.

Постійну увагу Фолькера Кьоппа до таких регіонів, як Буковина, Мазури, Східна Пруссія тощо, легко пояснити його походженням — режисер сам народився на типово центральноєвропейському одвічному прикордонні, у Померанії. Алегорічний відбиток кумедних й сумних внутрішніх суперечностей Буковини, мальовничого краю з непевними економічними перспективами та плинною культурною ідентичністю, режисер знаходить у побутово-філософських монологах та зворушливій дружбі двох “вимерлих тварин” (за власним означенням), балакучої та експресивної Цукерман та її “лицаря у блискучому обладунку”, флегматичного песиміста Цвіллінга, які збираються разом у її чернівецькій квартирі, щоб читати газети німецькою мовою та вірші Пауля Целана.

Кьопп знов повернувся на батьківщину Целана за кілька років (цього разу прихопивши з собою Гарві Кейтеля) і зняв там ще одну стрічку —«Цього року у Чернівцях» (Dieses Jahr in Czernowitz, 2004). Її було присвячено пам’яті Рози Цукерман і Матіаса Цвіллінга. Того ж 2004-го фільм про них було вперше показано в Чернівцях — хоч він й до сьогодні залишається маловідомим українському глядачеві, скромний, шляхетний, прихований у часі, точнісінько як його герої.