Кінолекторій: Проблеми росту. Українське кіно після 2014-го

Українське кіно з 2014 року — це історія про кінець однієї епохи та початок нової. Це історія про те, як українське кіно стало настільки модним, що його рекомендує співачка Надія Дорофєєва, а «Мавка» всерйоз наближається до касових результатів «Аватару».

Ця епоха почалася на Майдані, де десятки кінематографістів та кінематографісток документували мирний протест, а одразу після цього відправилися разом з першими добровольцями на фронт.

Документальне кіно стає важливою школою з якої у наступні роки, підживлені державним фінансуванням, проростають успішні фестивальні дебюти. Вони, як і їх колеги документалісти також звертаються до теми війни та осмислюють сучасну реальність.

Паралельно з авторськими роботами розвивається український жанровий мейнстрім, де доволі швидко налагоджується конвеєрне виробництво патріотичних блокбастерів та невибагливих комедій.

Бурхливе зростання очікувано переривається 24 лютого 2022 року, коли знімання унеможливлюють як російські ракети, так і інституційна неспроможність. З цього моменту стара епоха доживає своє, а нова знову починається з документального кіно.

Про лектора:

Алекс Малишенко – кіножурналіст, випусковий редактор онлайн-видання про кіно Moviegram та програмний директор кінофестивалю Mykolaichuk OPEN.