Кінолекторій: Покоління, якого не було. Історія українське кіно 1990-х

1990-ті – одне з найцікавіших та найдивніших десятирічь в нашій історії. Сьогодні їх називають «буремними», порівнюють з американськими гірками. Про них говорять як про часи великих сподівань. Те ж саме стосується й українського кіно.

1990-ті в українському кіно мали всі шанси стати третім визначним періодом нашого кінематографа. Для цього вистачало передумов, схожих з тими, що супроводжували 1920-ті (період ВУФКУ) та 1960-ті (поетичне кіно). Це й важливі соціополітичні зміни, сплеск національної самоідентифікації, поява нових поколінь і нових можливостей для створення кіно.

Саме в 1990-х сталося остаточне послаблення цензури, а після й довгоочікувана незалежність. Проте, як і в 20-х та 60-х, за цим досить скоро прийшов крах надій, неможливість знімати та повний занепад кіноіндустрії. Ключова різниця була тільки в тому, що в 20-х та 60-х розвиток українського кіно штучно гальмувався вічної рукою Москви, в 90-х – безліччю факторів, вже всередині самої незалежної України, де кіно, та й в цілому культура, просто виявилися не на часі.

Так з’явилося перше велике покоління українських режисерів, повністю позбавлене свого глядача. Покоління, яке за своїм потенціалом, як мінімум, цілком могло стати в один ряд з «шістдесятниками».

Про лектора:

Станіслав Битюцький — кінознавець, керівник науково-програмного відділу Довженко-Центру. Куратор фестивалю «Київський тиждень критики». Режисер, в доробку якого участь в десятках кінофестивалях, перемога на Київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів (з фільмом «24»), премія «Кіноколо» за найкращий короткометражний фільм 2020 року (фільм «Нетерпимість»).

________________________

«Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно» – це масштабний лекторій, організований Довженко-Центром за підтримки Громадської організації «Музей сучасного мистецтва» / MOCA NGO (Київ) у рамках співпраці Ukrainian Emergency Art Fund та Teiger Foundation щодо підтримки української культури в умовах війни через втілення значущих кураторських проєктів.