КАВАЛЕРІДЗЕ 125. РЕТРОСПЕКТИВА

Відомий скульптор, драматург, Іван Кавалерідзе був одним із піонерів українського кіно, в історії якого посів місце поруч із Олександром Довженком.

 Ретроспективу склали 6 стрічок режисера: «Перекоп», «Коліївщина», «Прометей», «Наталка Полтавка», «Григорій Сковорода», «Повія», в п’яти з яких Кавалерідзе виступив також і як автор сценарію.

 Здобувши перший досвід роботи в кіно на посаді художника в передреволюційні часи (фільми російської «Золотої серії»), як режисер Кавалерідзе дебютував з фільмом «Злива» («Офорти до історії Гайдамаччини», 1929), який став одним із найскандальніших кінотекстів кінця 1920-х років. Авангардистська стрічка стала об’єктом критики парткерівництва й звинувачень режисера у «формалізмі». Фільм невдовзі було знято з екранів і знищено. Відтак, майже всі фільми Кавалерідзе було в той чи інший спосіб заборонено.

 Включений до ретроспективи фільм Кавалерідзе «Перекоп» (1930) зберігся частково: цей експериментальний твір було відреставровано на базі кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка в 2011 році. Спеціально до фільму новий музичний супровід створив київський електронний дует 2Sleepy.

 В рамках ретроспективи Івана Кавалерідзе вперше за кілька десятиліть будуть показані найвідоміші фільми режисера «Коліївщина» (1931) та «Прометей» (1936), задумані як частини так і не завершеної трилогії. Піддані нищівній критиці на шпальтах газети «Правда», фільми були заборонені до показу за розпорядженням Сталіна. Долаючи заборону знімати кіно на історичну тематику, Кавалерідзе винаходить унікальний жанр кіноопери, в якому дебютує з екранізацією класичної п’єси «Наталка Полтавка» (1936). До роботи над фільмом були залучені найвідоміші на той час українські кіноактори та оперні співаки.

 Після понад десяти повоєнних років обструкції і заборони працювати у сфері кіно Кавалерідзе повертається в кінематограф з фільмом «Григорій Сковорода» (1959), кінобіографією знаного українського філософа. Останній фільм режисера – психологічна драма «Повія» (1961) за однойменним романом Панаса Мирного. Одну з перших своїх великих ролей в ньому виконала молода актриса Людмила Гурченко, вперше розкривши свій непересічний драматичний талант.