КІНОПЕРФОРМАНС “ДНІПРО В БЕТОНІ”

22 травня о 21:00 в рамках Книжкового Арсеналу запрошуємо на музичний кіноперформанс: показ фільму “Дніпро в бетоні” (1930) у живому музичному супроводі Антона Дегтярьова, засновника проектів Ptakh та Ptakh_Jung (Україна), саундпродюсера та аудіохудожника R. Seiliog (Уельс, Великобританія) за участі композитора та гітариста Володимира Бабушкіна (Україна). За підтримки Британської Ради.

“ДНІПРО В БЕТОНІ”

1930, УСРР,

Українфільм, 27 хв

Режисер: Арнольд Кордюм

Оператори: Йозеф Рона, Григорій Вьюнник

«Дніпро в бетоні» – агітаційний неігровий фільм про Дніпро та Дніпровські пороги, про новий соціалістичний побут, селище будівельників і фабрику-кухню.

Будівництво Дніпрогесу, разом із побудовою «Магнітки» і ХТЗ, один із ключових образів у  індустріальній іконографії Радянського Союзу. У 1927 році, після затоплення дніпровських порогів життя землеробів із прибережних сіл змінюється назавжди. Дніпробуд – одна із улюблених тем українських кінематографістів. Як Дзиґа Вертов в «Одинадцятому» (1928), так і Олександр Довженко в «Івані» (1932) розповідають не так про конкретні звитяги робітників, як про новий утопічний світ, боротьбу цивілізації та природи та, зрештою, підкорення примітивного минулого новою людиною.

Доля на раз зводила Арнольда Кордюма, уродженця Станіслава, з Дніпром. У 1911 році саме на дніпровських порогах відбувся кінематографічний акторський дебют Арнольда Кордюма у складі трупи Миколи Садовського в першому українському повнометражному художньому фільмі «Запорізька Січ». У 1929 році Кордюм знімає фактично перший художній фільм про будівництво Дніпрогесу та долю однієї української родини.

Утім, після реорганізації ВУФКУ та підпорядкування українського кінематографу Москві в 1930 році, Кордюм фактично втрачає можливість працювати в ігровому кіно. «Дніпро в бетоні» – стрічка про особисту трагедію в кар’єрі режисера, який вже ніколи не повернеться до великого метру. На «Укркінохроніці» та «Київнаукфільмі» він працюватиме над «Колгоспними талантами» (1940), «Асканією-Новою» (1947), «Соняшником» (1949), «Слюсарними операціями» (1953) та «Паровозом» (1955).

Ідея проекту виникла внаслідок участі Антона Дегтярьова та Робіна Едвардса (aka R.Seiliog) у програмі Британської Ради FAMLAB, що досліджує креативний потенціал, закладений у взаємодії музики, кіно та кіноархіву, у форматі тижневої творчої лабораторії.

Проект відбувається за підтримки British Council Ukraine

Вулична сцена