ГЕРОЇЧНИЙ MAKE-UP. “ВПЕРЕД ЗА СКАРБАМИ ГЕТЬМАНА” (1993)

Національний центр Олександра Довженка та Національний художній музей України завершують спільний проект – «ГЕРОЇЧНИЙ MAKE-UP».

17 квітня, о 18.00 в НХМУ, вул. Грушевського, 6 відбудеться останній кінопоказ цього циклу на тему «Козаки: героїчні привиди нації». Наостанок ми переглянемо фільм «Вперед за скарбами гетьмана» (1993, реж. Вадим Кастеллі) разом з Станіславом Мезелевським  – кінознавцем та науковим співробітником Центру Довженка.

ВПЕРЕД ЗА СКАРБАМИ ГЕТЬМАНА

1993

Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка,

ВТО Фест-Земля»

90 хв.

Режисер: Вадим Кастеллі

Автори сценарію:  Леонід Слуцький, Василь Трубай, Вадим Кастеллі

Оператор: Віталій Запорожченко

Художники: Олександр Даниленко, Олександр Шеремет

Композитор: Ігор Стецюк

У ролях: Олександр Бондаренко, Юрій Євсюков, Євген Паперний, Юрій Мажуга, Петро Бенюк, Наталя Гебдовська, Марина Ширшова, Ліна Кондратова.

Нащадок гетьмана Полуботка  – Іван, який у перші скрутні роки незалежної України вимушений торгувати медом  – раптом дізнається про своє козацьке коріння. Тепер на нього покладено місію державної ваги: їхати в Англію по золото свого знаменитого прадіда. За легендою скарби ці дістануться лише тоді, як Україна стане незалежною. Та на скарби полюють також і КДБ, і вітчизняна мафія, і КПРС і ЦРУ…

Одна із небагатьох справді смішних українських кінокомедій, стрічка Вадима Кастеллі «Вперед за скарбами гетьмана» легко та невимушено працює з гострими питаннями, що їх поставило конституювання нової української ідентичності після 1991 року. Серед них першочергові: ким ми були, ким ми стали зараз та наскільки тотожні усі ці «ми». У цьому контексті «Вперед за скарбами гетьмана» постає як один з можливих варіантів іронічного вписування негативного радянського досвіду в цілісний національний наратив.

Утім, «Вперед за скарбами гетьмана» це також і іронічна реакція на істеричні спроби реставрації козацького спадку на початку 1990-х років – час коли думки про сучасних  українців  як прямих нащадків козацьких гетьманів вважалися чимось очевидним. Однак цього разу, крім символічного капіталу, ішлося про цілком реальні дивіденди. Верховна Рада, на запит депутата Володимира Яворівського обговорювала питання про «скарби Полуботка» в Англійському банку. Чиновники серйозно підраховували гіпотетичні відсотки, обіцяючи в разі віднайдення «скарбів» по 300 000 фунтів кожному українцю.

Однак дива, що мало б урятувати зубожілу пострадянську економіку так і не сталося. Принаймні, по цей бік екрану.

Одну із провідних пісень фільму «Гей, Іване» написали легендарні Брати Гадюкіни.