ГЕРОЇЧНИЙ MAKE-UP: НЕСКОРЕНІ (1945)

Національний центр Олександра Довженка та Національний художній музей України продовжують спільний проект – «ГЕРОЇЧНИЙ MAKE-UP».

13 березня о 18.00 в НХМУ, вул. Грушевського, 6 (мапа) відбудеться наступний кінопоказ на тему “Герой-зрадник-жертва: логіка окупації”, фільм “Нескорені” (1945)

Передмова: Олена Стяжкіна – літераторка, історикиня, професорка кафедри історії слов’ян Донецького національного університету.

НЕСКОРЕНІ

УССР

Київська кіностудія художніх фільмів

1945

93 хв.

Режисер: Марк Донськой

Автори сценарію: Марк Донськой, Боріс Горбатов

Оператори: Боріс Монастирський

Художник: Моріц Уманський

Композитори: Лев Шварц

У ролях: Амвросій Бучма, Веніамін Зускін, Лідія Карташова, Данііл Сагал, Євгеній

Пономаренко.

Екранізація однойменної повісті Бориса Горбатова про «героїчне життя та боротьбу» Донбасу за часів німецької окупації. Родина заводського майстра Тараса Яценка не може евакуюватися  з міста через хворобу його онуки Марійки. Сам Тарас впевнений, що незабаром усе минеться, треба лише чекати й не коритися ворогу. Тим не менше реальність війни зводить нанівець усі спроби дистанціюватися від конфлікту. Усе більше людей довкола Яценка затягує у вир війни.

Опублікована в 1943 році, повість «Нескорені» пропонувала, незабаром домінантну, логіку інтерпретації військових дій та окупації в категоріях героя-зрадника-жертви. Не дивно, що цей твір було відзначена Сталінською премією в 1946 році. Фільм Донського йде ще далі і перетворює конкретне географічне місце (Луганська область) в абстрактно-епічний простір радянського героїзму, залишаючись абсолютно нечутливим до коливань людської ідентичності. Підкреслює враження цього утопічного простору сцена масового розстрілу євреїв, іконографічно тотожну подіям в київському Бабиному Яру.

Фільм, що отримав золоту медаль на VII МКФ у Венеції (1946), став, на жаль, знову актуальним у зв’язку з війною в Донецькій і Луганській областях. Ба більше, він демонструє нам наскільки уразливими є, власне і ми, які й досі некритично оперуюємо дихотоміями героїчного сталінського дискурсу. Цікаво, що один із незалежних українських фільмів про війну і Романа Шухевича було знято Олесем Янчуком в 2000 році під назвою «Нескорений».

Та чи можливі інші способи опису досвіду окупації, відмінні від інтерпретативної матриці «герой-зрадник-жертва»? Чи існує взагалі певна дистанційована позиція з якої можна виносити нині етичні судження? Як взагалі працювати з досвідом війни?

Олена Стяжкіна – літераторка, історикиня, професорка кафедри історії слов’ян Донецького національного університету. Авторка ряду наукових робіт з історії та ґендерних студій, зокрема «Культурні процеси в Донбасі в 1960-1990 роки ХХ століття», «Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття», «Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови».

Авторка 10 художніх книг. В 2000 році її роман «Купуйте бублики» отримав диплом всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». У 2013 за оповідання з циклу «Один талант»  Олена Стяжкіна визнана лауреаткою міжнародного літературного конкурсу «Російська премія», яка вручається кращим російськомовним письменникам за межами Росії.

ГЕРОЇЧНИЙ MAKE-UP: НЕСКОРЕНІ (1945)

РЕЄСТРАЦІЯ НА УЧАСТЬ В ПОКАЗІ