ДЕЗЕРТИР (1939) / МОҐІ FEST
11 ЧЕРВНЯ
СЦЕНА 6 Довженко-Центру
КИЇВ, ВУЛ. ВАСИЛЬКІВСЬКА, 1 (МЕТРО ГОЛОСІЇВСЬКА)
Жовтень 1918 року, добігає кінця “стоденний наступ” союзних військ Антанти, що змусить капітулювати Німеччину і покладе край Першій світовій війні. Та це в майбутньому, а сьогодні військовий потяг союзників робить вимушену зупинку для ремонту підірваної німцями залізничної колії.
Французький рядовий Поль родом із сусіднього села. Заручившись підтримкою свого приятеля та командира він стає “дезертиром” на годину, щоби побачити матір, з’ясувати причини мовчанки нареченої та вчасно повернутися на потяг. У просторі конфлікту між військовим обов’язком та романтичними переживанням, між війною та родиною розгортається, власне основна драма третього французького фільму Леоніда Могилевського.
Фільмуючи “Дезертира” Могилевський одним із перших у мейнстрімному кіно зважується на сміливий експеримент: створити фільм, дія якого відбувається в реальному часі.
Альфред Хічкок зафільмує “Мотузку” (1948) лише через девять років, а культовий фільм Фреда Циннемана “Рівно опівдні” (1952) підкорить свою аудиорію тільки на початку 1950-х.
Слідуючи трендам поетичного реалізму, такого популярно у Франції середини 1930-х років, Могилевський відмовляється від пригодницької батальності на користь естетичної атмосферності: меланхолією й димом просякнутий чи не кожен сантиметр екранного простору. Але Могилевський, на відміну від своїх французьких колег, мав ще й іншого вчителя поетичного кіно – Олександра Довженка та безперечно надихався його “Арсеналом” (1929) та “Землею” (1930).
Історія “Дезертира”, зафільмованого напередодні Другої світової війни відобразить всі парадокси суперечливої епохи: на зйомках фільму побуває Йоахім фон Ріббентроп; головна героїня Корінн Люшер залишиться згодом у окупованій Францій та заживе сумної слави “гламурної колабораціоністи №1”; її екранний кавалер Жан-П’єр Омон спершу емігрує до Голівуду, а потім долучиться до лав французького руху опору; фільм вітає французька кінокритика та згодом забороняють нацисти; Могилевський слідом за Омоном перетинає Атлантику; а у жовтні 1944 року “Дезертир” потрапляє на великі екрани Нью-Йорка.
МОҐІ FEST
Під час «Французької весни», за підтримки Французького інституту в Україні при Посольстві Франції в Україні та Італійського інституту культури в Україні, в Довженко-Центрі відбудеться «Моґі Fest» – перша масштабна ретроспектива режисера Леоніда Могилевського в Україні.
Леонід Могилевський (1899-1976) – режисер, родом з Одеси. На початку своєї кінокар’єри очолював відділ кінохроніки ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління, 1922-1930), був колегою по цеху Дзиґи Вертова та Михаїла Кауфмана. Разом із Олександром Довженком ініціював створення першої кінотеки українських фільмів.
В 1929 році Могилевський емігрував у Францію та взяв ім’я Леонід Моґі (Léonide Moguy) з яким прославився на весь світ, створюючи фільми у Франції, Італії та США. Серед найвідоміших стрічок Моґі – «Вірсавія» (1947), було номіновано на Велику міжнародну премію Венеційського кінофестивалю, та «Завтра – надто пізно» (1950) було номіновано на «Золотого Лева» – головну нагороду Венеційського кінофестивалю, та визнано найкращим італійським фільмом року.
У сучасній поп-культурі ім’я Леоніда Моґі засяяло новими фарбами завдяки Квентіну Тарантіно. Фільми Моґі – «Париж у сутінках» (1943) та «Аравійську пригода» (1944) – Тарантіно згадує серед стрічок, які надихали його на створення «Безславних виродків» (2009). А в фільмі «Джанґо вільний» (2012) навіть є персонаж, названий на честь Леоніда Могилевського – Леонід Моґі.
Програма МОҐІ FEST:
9 червня, середа – Документи епохи (1928) у супроводі наживо Сон Сови / Son Sovy
10 червня, четвер – В’язниця без ґрат (Prison sans barreaux, 1938)
11 червня, п’ятниця – Дезертир (Le Déserteur, 1939)
12 червня, субота – Париж у сутінках (Paris After Dark, 1943)15 червня, вівторок – Аравійська пригода (Action in Arabia, 1944)
16 червня, середа – Завтра вже запізно (Domani è troppo tardi, 1950)
17 червня, четвер – Дайте мені шанс (Donnez-moi ma chance, 1957)
МІЖ ВІЙСЬКОВИМ ОБОВ’ЯЗКОМ ТА РОМАНТИЧНИМ ПЕРЕЖИВАННЯМ: ПРО ФІЛЬМ ДЕЗЕРТИР на Your Art