Октябрюхов і Декабрюхов

Сценарій написав Владімір Маяковський до 10-річчя Жовтневого перевороту. 

У день весілля Миколи Декабрюхова розпочинається Жовтневий переворот 1917 року. Декабрюхов залишає молоду дружину і тікає за кордон. В еміграції життя Декабрюхова  обмежується невеличким паризьким кафе. У ньому Декабрюхов полонить російську еміграцію розповідями про свої „подвиги” у боротьбі з більшовиками, за що врешті-решт стає героєм дня. 

Його запрошує до себе в палац сам президент Франції Пуанкаре. Але не аудієнція з президентом очікує Миколу Декабрюхова – він одержує призначення до діючої армії білих. Микола відкупається великим хабарем Верховному, за що лишається не тільки без грошей, а й без будь якої надії повернутися на Батьківщину. 

Вдень Микола підробляє носієм на вокзалі, ночами вдягає мундира, „командує” військовим парадом на вулицях Києва. А тим часом в Росії, у Радянському Союзі, його брат Іван змінює своє прізвище на Октябрюхов, вступає на радянську службу, одружується з колишньою дружиною Миколи. У день реєстрації їхнього шлюбу, що співпадає з 10-ми роковинами Жовтня, Микола Декабрюхов все ж таки повертається в СРСР. З сумом він вітає свою колишню дружину й брата Івана зі шлюбом.

У фільмі використано дореволюційну хроніку про Ніколая ІІ, останнього російського царя, а також польську та німецьку кінохроніку 1918-1922 років. Титри до сцен білоемігрантського Парижу – мультиплікаційні, стилізовані під „Вікна РОСТу”.