Літери з ящика радиста

Попри негоду капітан веде свій корабель «Батаява» до місця призначення. Проте стається аварія і радист передає по всьому світу сигнал з тонучого корабля. Три літери S.O.S. (в книзі-першоджерелі Слава, Оля та Саша) вирушають на пошук допомоги. Проте багатії та власники суден продовжують насолоджуватися життям та рахувати гроші, замість того, щоб прийти на допомогу. Тож на порятунок мчать європейські робітники, арабські бедуїни та мисливці з народів півночі. Нарешті екіпаж «Батаяви» рятує радянський корабель «Киргизія». Фільм «Літери з ящика радиста» або «Три літери» — певно перший мультиплікаційний блокбастер творчого об’єднання анімації на Київнаукфільмі — був одним з щаблів широкої популяризації в СРСР однойменного твору чеських письменників Юліуса Фучика та Бугуміли Сілової (при чому Сілову не вказали в титрах фільму, лишивши її ім’я в тіні іконічного для радянської повоєнної культури імені Фучика). Оригінально надруковане в пресі в 1933 році, в 1960-му це оповідання було перевидано в Празі, а вже наступного року російською — в Союзі. Зовсім скоро по ньому також створили діафільм та мультфільм. Попри таку хвилю популярності твору, його сюжет – з наївно поданими мотивами пролетарської солідарності, інтернаціоналізму та образами пузатих західних капіталістів (в книзі одного з них ще й звати Фашистманом) – виглядав старомодно навіть на 1960-х. Попри це мультфільм має досить своєрідний візуальний стиль, що влучно імітує книжкову графіку. А патетична пісня, що звучить в фільму стала музичним шлягером свого часу. «Літери з ящика радиста» стали єдиним створеним в Україні мультиплікаційним твором уродженця Одеси Володимира Пекаря, який решту кар’єри працював на Союзмультфільмі в Москві де прославився фільмами про ведмедика Умку, пса Рекса та Бабу-Ягу.