СЛОВНИК КІНО

Кіно – мистецтво чи розвага, ремесло чи творчий процес?

Коли ми дивимося кіно, ми забуваємо про все. Навіть про те, що перед нами на екрані – лише гра світла і тіні, магія, ілюзія. І навряд чи замислюємося, що для створення цієї ілюзії потрібна ціла фабрика або кіностудія, де до роботи залучені люди понад 200 професій.

Кіно в матеріальному вимірі – це тисячі кілометрів плівки, які дбайливо зберігаються у ФІЛЬМОФОНДІ. А ще сценарії, розкадровки, фото- і кінопроби, костюми і реквізит, кінокамери і монтажні столи, афіші і кінофестивальні призи – те, що складає колекції КІНОАРХІВУ і МУЗЕЮ КІНО.

На лекціях «Словника кіно» ми дізнаємося, коли народилося кіно і скільки йому років, як кіно пройшло шлях від чорно-білого німого до кольорового звукового. Далі зосередимося на тому, чим цікаві різні види кіно – художнє, документальне, науково-популярне, мультиплікаційне (анімаційне). А також спробуємо відчути, який настрій навіюють фільми у різних жанрах кіно. На завершення поміркуємо про особливу мову кіномистецтва.

Кіно неможливе без картинки. Отже, тут діють закони живопису, які стосуються композиції, світла і тіні, кольору, фактури. Але на відміну від живопису картинка в кіно рухається, розвивається у часі. По суті кіно – це тисячі картинок-кадрів, ланцюжки яких поєднуються у єдине просторове і часове ціле. І відбувається це за допомогою монтажу. Саме монтаж робить кіно не просто набором окремих зображень, а справжнім мистецтвом.

Цей курс є, по суті, академічним введенням у вивчення історії та теорії кіно як окремого виду мистецтва. Разом з тим форма викладення матеріалу в стилі edutainment, освітньої методики, яка поєднує навчання та розваги, робить процес засвоєння інформації цікавим та ефективним для підлітків, юнацтва, усіх, хто, незалежно від віку, прагне навчатися і самовдосконалюватися протягом усього життя.

Авторка програми – Марина Скирда, головний мистецтвознавець Музею кіно Довженко-Центру