«Білий птах з чорною ознакою» в Кенії

На відзначення 80-річчя від дня народження народного артиста України Богдана Ступки, 7 жовтня в Найробі відбувся показ фільму Юрія Іллєнка – «Білий птах з чорною ознакою».

Саме з цієї яскравої поетичної стрічки, що сьогодні вже стала класикою українського кінематографа, Богдан Ступка розпочав свій творчий шлях у кіно.

Подію організовувало Посольство України в Кенії у співпраці з Довженко-Центром.

1937 рік. Багатодітна гуцульська родина Дзвонарів мешкає в злиденному селі поруч румунсько-польського кордону. Троє старших синів — Петро, Орест і Георгій — разом з батьком грають в невеличкому оркестрі, ходять в батраки до «господарів» та кохають одну на троїх дівчину, Дану. Вже зараз гірськими селищами ходять чутки, що незабаром сюди дістанеться «совіцька» влада. З появою Рад зникають прикордонні стовбури, але починається війна, а з нею — розбрат поміж Дзвонарів і трагічні, нечувані зміни.

Завдяки Івану Миколайчуку, який є автором первісного задуму та співавтором сценарію «Білого птаха», тональність фільму дещо інша у порівнянні з попередньою роботою режисера — «Вечір на Івана Купала». Замість гоголівського козацького абсурду та барвистих філософських алегорій — похмура, прадавня гірська мистика, шалений вир народного співу та танцю і рефлексія з приводу вже не «романтичної», а нещодавної, досі болючої історичної ери.

Образ Ореста, брата, який у війні бере сторону повстанської армії, Миколайчук мріяв втілити сам, але наштовхнувся на заборону — небажаними виявились потенційні паралелі з Шевченком («Сон»). Саме завдяки цьому на кіноекрані вперше з’явився 30-річний львівський театральний актор Богдан Ступка, на чиєму майже шекспірівському прочитанні образу антигероя тримається емоційний лад стрічки.

«Білий птах з чорною ознакою» увійшов в першу десятку списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.