СТРІЧКИ СЕРГІЯ ПАРАДЖАНОВА НА INTERNATIONAL FILM FESTIVAL ROTTERDAM
Відреставрований фільм “Київські фрески” (1965) Сергія Параджанова із колекції Довженко-Центру покажуть в рамках Роттердамського Міжнародного кінофестивалю, який відбудеться з 23 січня по 3 лютого. До програми фестивалю увійшли ще дві короткометражні фільми режисера “Акоп Овнатанян” (1967) та “Арабески на тему Піросмані” (1985), відреставровані Fixafilm.
Окрім цього, фрагменти зі стрічки “Колір гранату” будуть демонструватися в окремій інсталяції із 24-х екранів. За задумом кураторів виставки таке експозиційне рішення є найкращим способом продемонструвати художнє бачення Параджанова.
В рамках фестивалю відбудеться дискусія за участі Деніела Бьорда – ініціатора реставрації робіт Параджанова, Валері Познер – французької фахівчині з радянського і російського кіно, Джеймса Стеффена – американського історика кінематографа, дослідника Параджанова, Завена Саргсяна – засновника Музей Параджанова, та Левона Абрамяна – етнографа та актора, що зіграв у стрічці Параджанова.
International Film Festival Rotterdam, IFFR — щорічний міжнародний кінофестиваль, який проводиться в різних кінотеатрах Роттердама, (Нідерланди), зорієнтований на підтримку альтернативного і некомерційного кіно, з акцентом на фільми Східної Азії та країн, що розвиваються. Фестиваль заслужив репутацію одного з найбільш новаторських і успішних інді-проектів в сфері кінематографа, нарівні з фестивалями у Каннах, Венеції, Берліні та Локарно.
“Київські фрески”
Нездійснений фільм Параджанова, – сценарій “Київські фрески” – цілком побудований на контрастах: фактурних, звукових, колірних, типажних. І тут Параджанов показує себе “всесильним богом деталей”. Його чуйне вухо уловлює партію кожного “інструменту” в “оркестрі” великого міста. Це брязкіт металу, і шелестіння шин на мокрому асфальті, і людські голоси, і нудний, в’ялий капіж затяжного осіннього дощу…
Після зйомок кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки “в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму”. Від картини лишились лише 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, – він видав їх за свою дипломну роботу.
Проби-етюди до фільму були показані у рамках ретроспективи творчості Параджанова на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені в 1988 році, після чого світова кінематографічна преса визнала їх “новаторським відкриттям” і “блискучим досвідом кіноавангарду”.