УКРАЇНСЬКА КІНОПРОГРАМА НА “СХІДНОМУ ВІКЕНДІ” У ПАРИЖІ

На фестивалі “Східний вікенд” (Un Week-end à l’Est), що проходитиме в Парижі з 15 по 20 листопада, пройдуть покази визнаної української кінокласики і сучасного українського кіно.

Зокрема, у столиці Франції покажуть надані Довженко-Центром картини “Київський етюд” (1966) Едуарда Тимліна, фрагменти незавершеного фільму Сергія Параджанова “Київські фрески” (1966) та відреставровану класику українськог кіноавангарду “Землю” (1930) і “Арсенал” (1929) Олександра Довженка.

Стрічки представить кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк. 

Розклад показів: 

17 листопада 20:30 

Музичний кіноперформанс “Земля” (1930) Олександра Довженка та “Київський етюд” (1966) Едуарда Тимліна у музичному супроводі від Мар’яни Садовської (індійська гармоніка, клавіші). 

Фільми представить критик та історик українського кіно Любомир Госейко та кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк

18 листопада 20:30

Музичний кіноперформанс “Арсенал” (1929) Олександр Довженко у живому музичному супроводі від Мар’яни Садовської (індійська гармоніка, клавіші). 

Фільм представить Антуан Перо (Antoine Perraud), журналіст Mediapart.

19 листопада 16:15

“Київскі фрески” (1966) Сергій Параджанов

Фільм представить кінознавець Довженко-Центру Олександр Телюк та Матьє Лерік (Mathieu Lericq), кінокритик та викладач кінознавства в університеті l’Université d’Aix-Marseille. 

Покази проходитимуть у кінотеатрі “Крістін” (CINÉMA CHRISTINE 214, rue Christine75006 Paris).

ЗЕМЛЯ 

1930, ВУФКУ, Київ, 79 хв.

Режисер: Олександр Довженко

Сценарист: Олександр Довженко

Оператор: Данило Демуцький

Художник: Василь Кричевський (мол.)

У ролях: Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева, Єлєна Максімова, ВладімірМіхайлов, Микола Надемський, Петро Масоха

“Земля” Олександра Довженка, створена у 1930 році, – найвідоміший український фільм, зразок авангардного німого кіно. На міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі 1958 року цю стрічку було названо одним із 12 найвизначніших здобутків світового кінематографа. “Земля” була заборонена через 9 днів після свого виходу і уславлена в Україні лише після смерті Довженка у 1956 році. Картина зафіксувала драматизм цивілізаційного вибору між традиціями та колективістською утопією, що постав перед українцями у 1920-их роках, відтак породила чимало суперечливих інтерпретацій. У 2012-му році “Земля” на замовлення Довженко-Центру була відреставрована.

АРСЕНАЛ

1929, УСРР, Перша кінофабрика ВУФКУ, 93 хв

Режисер та сценарист: Олександр Довженко

Оператор Данило Демуцький

Художник: Володимир Мюллер, Йосип Шпінель

У ролях: Семен Свашенко, Амвросій Бучма, Дмітрій Ердман, Сєрґєй Пєтров, Микола Кучинський, МиколаНадемський

“Арсенал/Січневе повстання в Києві” – один з найскладніших за формою фільмів Довженка. Знятий 1928 року на Одеській кінофабриці ВУФКУ камерою легендарного кінооператора Данила Демуцького в оригінальних декораціях Володимира Мюллера, він прославив Довженка в масштабах не тільки Радянського Союзу, але й Західної Європи та Північної Америки. Національна рада американських кінокритиків відзначила “Арсенал” серед п’яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі “Страстями Жанни Д’арк” Карла-Теодора Дрейєра. 

Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київськомузаводі “Арсенал”. Невиразне окреслення протиборчих сил повстання, паралельний монтаж різних подійлишають глядача наодинці радше з відчуттям хаосу війни, ніж із чітким політичним посланням танасильницькою інтерпретацією.

КИЇВСЬКИЙ ЕТЮД

1966, УРСР, Укркінохроніка, 9 хв.

Режисер та оператор: Едуард Тимлін

Музика: Володимир Губа

Документальний нарис про фактуру сонячного осіннього Києва 1960-х. Найцікавіше в кадрі – не вічні символами міста над Дніпром – Лавра, Хрещатик парк і бульвар Шевченка – а вирази обличчя простих пішоходів, вітрини та тролейбуси старого типу, вечірні зустрічі в кафе під джазовий акомпанемент. Одна з перших найбільш цікавих робіт в кіно композитора Володимира Губи.

Що є найбільш характерним для лика сьогоднішнього Києва – запитує Едуард Тимлін в сценарії свого фільму – живописна подібність старого і нового.

КИЇВСЬКІ ФРЕСКИ

1966, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 15 хв

Режисер: Сергій Параджанов

Сценарист: Павло Загребельний, Сергій Параджанов

Оператор: Олександр Антипенко

Композитор: Володимир Селіванов

Художник: Олександр Кудря

У ролях: Тенґіз Арчвадзе, Антоніна Лефтій

Нездійснений фільм Параджанова, – сценарій “Київські фрески” – цілком побудований на контрастах: фактурних, звукових, колірних, типажних. І тут Параджанов показує себе “всесильним богом деталей”. Його чуйне вухо уловлює партію кожного “інструменту” в “оркестрі” великого міста. Це брязкіт металу, і шелестіння шин на мокрому асфальті, і людські голоси, і нудний, в’ялий капіж затяжного осіннього дощу…

Після зйомок кінопроб дирекція кіностудії прийняла рішення припинити зйомки “в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму”. Від картини лишились лише 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, – він видав їх за свою дипломну роботу.

Проби-етюди до фільму були показані у рамках ретроспективи творчості Параджанова на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені в 1988 році, після чого світова кінематографічна преса визнала їх “новаторським відкриттям” і “блискучим досвідом кіноавангарду”.