v-harkov-pokazhut-f-lmi-pro-zah-dnu-ukra-nu.jpg

В ХАРКОВІ ПОКАЖУТЬ ФІЛЬМИ ПРО ЗАХІДНУ УКРАЇНУ

З 4 по 18 жовтня в Харкові проходить культурний форум “ПогранКульт: ГаліціяКульт”. В рамках кінопрограми Форуму Центр Довженка представить харків’янам та гостям події два фільми про Західну Галичину.

Програма “ПогранКульт: ГаліціяКульт” включатиме понад 80 культурних подій: кінопокази, концерти, театральні вистави, літературні читання, художні виставки, лекції та дискусії.

Розклад активностей Центру Довженка під час Форуму:

Четвер, 6 жовтня

Місце: Культурний центр “ART AREA ДК” (Харків, вул. Чернишевська, 13)

18:00 – показ художнього фільму “Камінний хрест”.

КАМІННИЙ ХРЕСТ

1968, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 77’

Режисер: Леонід Осика

Сценарист: Іван Драч

Оператор: Валерій Квас

Композитор: Володимир Губа

У ролях: Данило Ільченко, Борислав Брондуков, Костянтин Степанков, Василь Симчич, Антоніна Лефтій, Миколайчук Іван

Напередодні від’їзду Івана Дідуха з Галичини в еміграцію до нього в хату пробирається грабіжник. Іван ловить крадія і влаштовує тому нічний сусідський суд. До ранку Іван вибачає злодія, проте його сусіди все рівно вирішують покарати винуватця. Після цього Іван встановлює на горі камінний хрест і йде прощатися з сусідами.

Третій після Параджанова і Іллєнка титан українського “поетичного кіно” Леонід Осика разом з сценаристом-поетом Іваном Драчем в своєму другому повнометражному фільмі об’єднав одразу дві новели Василя Стефаника “Камінний хрест” та “Злодій2. Тим самим йому вдалося в одному творі поєднати і моральні погляди галицьких селян і їх тяжке соціальне становище, що змушувало їх масово покидати рідні землі.

Завдяки своїй візуальній виразності стрічка стала однією з емблематичних робіт українського кіно 1960-х років. Саме кадр з “Камінного хреста” прикрасив обкладинку українського видання однієї з найбільш відомих книг про українське кіно “Історія українського кіно” Любомира Госейка.

Фільм представить Станіслав Мензелевський – керівник науково-дослідницького відділу Центру Довженка, кульуролог, перекладач.​​

П’ятниця, 7 жовтня

Місце: “Студія 42” (Харків, пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2)

18:00 – лекція “Радянізація західної України на прикладі кінополітики”. Лектор: Олександр Телюк – науковий співробітник Центру Довженка, кінокритик.

Радянська анексія Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в 1939–1945 роках знайшла стрімке відображення в українському радянському кіно. Щойно захопивши частину Польщі, радянське керівництво направляє туди для агітації місцевого населення 250 копій довженківського фільму “Щорс”. Самому Довженку доручають знімати пропагандистську стрічку про Буковину. В той же час західноукраїнські землі починають активно з`являються в сюжетах нових радянських фільмів. На прикладі картин “Визволення2 (1940), “Вітер зі Сходу” (1940), “Олекса Довбуш” (1959) та “Білий птах з чорною ознакою” (1970) ми прослідкуємо, як змінювалася радянська колоніальна риторика по відношенню до Західної України.

19:00 – показ художнього фільму “Білий птах з чорною ознакою”

БІЛИЙ ПТАХ З ЧОРНОЮ ОЗНАКОЮ

1970, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 93 хв.

Режисер: Юрій Іллєнко

Сценаристи: Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук

Оператор: Вілен Калюта

Художник: Анатолій Мамонтов

У ролях: Лариса Кадочникова, Іван Миколайчук, Богдан Ступка, Наталя Наум, Джемма Фірсова, Алєксандр Плотніков, Василь Симчич

У своїй третій режисерській роботі Юрій Іллєнко досліджує трагедію бідної української родини Дзвонарів, яка живе у Карпатах неподалік від румунського кордону у важкі часи війни та терору (1937–1947). Четверо братів грають у сільському ансамблі, проте боротьба між українцями-націоналістами, прибічниками нацистів та прибічниками радянської влади забирає одного учасника гурту за іншим: Петро приєднується до Червоної армії, Орест – до УПА, а Богдан лишається вдома. Однак долі братів переплітаються і в коханні, і в боротьбі. 

В основі “Білого птаху з чорною ознакою” – класичний  український наратив, у якому революція постає точкою, де сходяться і трансформуються долі людини і колективу. Попри цензурні обмеження, накладені на Іллєнка, фільм вражає глядача потужною режисурою і блискучою акторською грою. Ця поетична, експресивна й глибоко метафорична стрічка про соціальні й особисті конфлікти у часи війни була високо оцінена на міжнародних фестивалях у Москві та Сорренто.