Звенигора
Зачароване місце
1927
Українська РСР
Перша кінофабрика ВУФКУ (Одеса)
68 хв
Драма
Олександр Довженко
Майк Йогансен, Юртик (Юрій Тютюнник), обробка – Олександр Довженко
Борис Завелєв
Василь Кричевський
Микола Надемський (символічний дід; друга роль – царський генерал), Семен Свашенко (Тиміш, його онук, червоноармієць, потім інженер), Лесь Подорожній (Павло, другий онук, петлюрівець, потім емігрант), Микола Чаров (помічник Павла за кордоном), Георгій Астаф’єв (вождь скіфів), Й. Селюк (отаман гайдамаків), Леонід Барбе (монах-католик), Марія Паршина (дружина Тимоша), Анастасій Симонов (гладкий офіцер на коняці), Тю Довбиш (студент в поїзді), Ю. Михальов (ад’ютант), Поліна Скляр-Отава (Оксана, селянка; друга роль – Роксана), Владімір Уральський (селянин)
Сивий дід віками стереже политі кров’ю скіфські скарби Звенигори. На його очах, немов уві сні, змінюються історичні епохи – від приходу варягів, Гайдамаччини і аж до Першої світової війни та Жовтневої революції. «Золота лихоманка» породжує фантастичні візії у шукачів скарбів й паморочить голову старшому внуку діда – Павлу.
Молодший онук Тиміш міняє дідовий архаїчний світ природи на «рабфак» й індустріалізацію. На зачарованій горі герої зустрінуться у вирішальній сутичці.
Магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких експресіоністських фільмів 1920-х років, Чаплінівська іронія, авангардний монтаж – це все неповторним чином поєднав Довженко у своїй лірико-епічній стрічці.
Перший фільм німої трилогії Довженка, після якого за ним закріпилося реноме провідного українського кінорежисера, спричинив запеклу дискусію про національний кінематограф.