КУЛЬТУРФІЛЬМ: ЕРОСФЕРА @ ГОГОЛЬФЕСТ 2017

«Культурфільм: Еросфера» – традиційна кінолекційна освітня програма Довженко-Центру цього разу буде проведена в рамках кінематографічної програми “Виживуть кінокоханці” на ГОГОЛЬFEST.

У розрізі (пост)радянського кіно тема тілесності й еротики пов’язана з історією (само)цензури. Починаючи з богоборчої сцени в «Землі» Олександра Довженка еротичні сцени вилучалися зі стрічок, а фільми, що намагалися працювати з тілесністю у більш вишуканий спосіб, і зовсім заборонялися («Суворий юнак» Абрама Роома).

Саме з витісненням еротичного і разом з тим сексуального з офіційної радянської культури і пов’язана радикальна інверсія цієї теми під час «перебудови» та незалежності. Як результат, в 1990-х еротичні мотиви та оголенні тіла десь ніжно, десь хижо і зухвало повернулися до кінофільмів, а екрани відеосалонів і домашніх відеомагнітофонів масово заповнили заборонені сюжети.

Утім, знаходячись на межі між вуаєризмом кінематографу та відвертою експлуатацією сексуальності в порнографії, еротика досі лишається “незручною” темою в українській гуманітаристиці. Саме тому програма «Культурфільм: Еросфера» стане несподіваною та цікавою спробою осмислити тему еротики – ключового феномену візуальної культури.

Розклад лекцій та показів:

9 вересня

15:30. Лекція. Олександра Набієва «Еротичний канон тілесності 90-х

16:30. Фільм. «Оголена в шляпі», реж. Алєксандр Полинніков

10 вересня

15:30. Лекція. Тетяна Дашкова «Тілесність і еротика в радянському кіно»

17 вересня

15:30. Лекція. Олександр Івашина. «Тіло, насилля й оголеність у культурі»

16:30. Фільм. «Пристрасті за Анжелікою», реж. Алєксандр Полинніков

Олександра Набієва «Еротичний канон тілесності 90-х»

У своїй лекції Олександра Набієва проаналізує зсув у репрезентації тілесності, що відбувся на початку 90-х років, розповість про боротьбу образів жінки-ударниці з передовиць і еротичної дами із закордонних журналів на прикладі пострадянських кінофільмів і робіт фотографа Пятковки 80-90-х років. Дослідниця проаналізує практики «хоум порно», їх зв’язок із художнім андеграундним життям, з тогочасними квартирниками, а також стосунки фотографів зі статтею «виготовлення порнографії».

«Оголена в шляпі», реж. Алєксандр Полинніков

Одна з перших українських еротичних комедій, що була зафільмована в 1991 році на Одеській кіностудії. Вночі до квартири фоторепортера Костянтина Телегіна вриваються люди в протигазах і відвозять його в невідоме місце. Намагаючись розшукати Костю, колеги з редакції починають своє розслідування, але все що в них є – це фото оголеної дівчини в капелюсі з родимкою на сідниці. Тепер, щоб знайти цю загадкову особу, їм доведеться перевірити наявність родимки в кожної з натурниць, яких фотографував їх товариш.

Фільм режисера Алєксандра Полиннікова свого часу викликав жвавий інтерес як у глядача, так і в пресі. Його зокрема відносили до еротичного реалізму, що саме набував популярності на пострадянському просторі. Та відзначали як важливий приклад ідеологічної та візуальної свободи, що охопили всі території колишніх радянських республік. Крім того, за всією несерйозністю в «Оголеній в шляпі» можна знайти відсилки до класичного фільму Мікеланджело Антоніоні «Фотозбільшення». Серед виконавців головних ролей – відомі у майбутньому актори Олексій Серебряков та Андрій Смоляков.

Тетяна Дашкова «Тілесність і еротика в радянському кіно»

Показ любові й еротики завжди був сферою інтенсивного пошуку виразних засобів у всіх національних кінематографіях. Для радянського кіно, яке існувало в умовах цензурних обмежень, ця проблема мала особливу ​​актуальність. На лекції ми розглянемо, як на протязі розвитку радянського кінематографа змінювалися способи репрезентації любові й еротики. Ми поставимо собі запитання про те, яким чином показ любові вписувався в більш широку перспективу уявлення приватного життя на екрані; в якому сенсі можна говорити про еротичне в ситуації «тотальної сором’язливості» радянського кінематографа; як репрезентація еротичного співвідносилася з показом модної поведінки та інших тілесних практик; яким чином витіснення еротичного на радянському екрані позначилося на інтересі до нього в пострадянському кіно.

 Олександр Івашина. «Тіло, насилля й оголеність у культурі»

Олександр Івашина розповість про тіло й оголеність у модерній культурі Заходу. Поговоримо про сучасні сильнодійні способи приручення насилля людини, «седування», за Кампером і Слотердайком, – примус тіла до нестерпного обов’язку “сидіння”, який є новою формою насилля, розглянемо вибіркову генеалогію образів тіла, піднесені тіла в сучасній культурі та турботу навколо оголеності.

«Пристрасті за Анжелікою», реж. Алєксандр Полинніков

Офіціантка Анжеліка, яка живе в невеличкому провінційному містечку, має дивну особливість – під час грози в ній прокидається невгамовне сексуальне бажання, яке вона не в змозі контролювати. Потроху чутки про дівчину розповсюджуються по всій окрузі, приваблюючи все більше чоловіків, які не проти скористатися з цієї незвичної вади.

Ще один фільм Алєксандра Полиннікова («Приморьский бульвар», «День кохання») – провідного режисера еротичного кіно початку 90-х. Стрічка

«Пристрасті за Анжелікою» вийшла на екрани в 1993 році й одразу викликала небувалий ажіотаж. Ледве не вперше в пострадянському кіно про секс говорили настільки відверто, а ініціатором сексуальних відносин на екрані виступала жінка, яка, хоч і на деякий час, але отримувала повне домінування над чоловіком. Додаткової пікантності фільму додавала рекламна компанія, в якій відзначалося, що все це знято за реальними подіями. А також виконавиця головної ролі – Анна Самохіна, що була одним із секс-символів післяперебудовного кінематографа.

Facebook-подія: https://www.facebook.com/events/730813120449471

Вхід – за одноденними квитками або абонементами Гогольfest.

Абонемент на всі дні – bit.ly/gogolfest17

Продаж одноденних квитків – на місці