МАЛИЙ ЖАНР КІНЕМАТОГРАФУ: МЮЗИКЛ “ЇХАЛИ, МИ ЇХАЛИ”. ЕСТРАДНИЙ ДУЕТ “ШТЕПСЕЛЬ І ТАРАПУНЬКА”
Національний художній музей України, вул. М. Грушевського, 6
П’ята зустріч циклу «Сім коротких зустрічей: кінематографічне несвідоме 60-х» відбудеться 5 лютого і буде присвячена «малому» жанру радянського кінематографу – музичному фільму, або ж мюзиклу. У програмі вечора – маловідомий пост-сталінський мюзикл «Їхали, ми їхали» від легенд української радянської естради.
1961 рік у СРСР можна вважати точкою відліку двох взаємопов’язаних масштабних подорожей. Перша – це політ Гагаріна в космос із усіма його ідеологічними передумовами. Друга – це початок шляху до комунізму, про який було оголошено на ХХІІ з’їзді КПРС. Рік по тому у фільмі «Їхали ми, їхали» (1962) розпочалася менш епічна, але все ж важлива кінематографічна подорож естрадного колективу під проводом дуету Тарапуньки та Штепселя з Києва до Москви.
Цю музичну комедію було знято 1962 року на Київській кіностудії імені О. Довженка естрадним дуетом Юрія Тимошенка та Юхима Березіна. Зірковий дует союзного масштабу зняв загалом сім фільмів, виконавши функції режисерів і сценаристів, а також зігравши в усіх картинах. Власне естрадний проект «Тарапунька та Штепсель» створили двоє випускників Київського театрального інституту.
1941 року Юрій Тимошенко та Юхим Березін стали одними з переможців першого туру всесоюзного конкурсу артистів естради. Однак через початок війни на підсумковий концерт у Москву вони так і не потрапили. Цей сублімований досвід, власне, і став основою кінематографічної подорожі з Києва до Москви у фільмі «Їхали ми, їхали». Під час війни обидва виступали в складі ансамблю на Південно-західному фронті – Юхим
Березін в образі кухаря Галкіна, а Юрій Тимошенко в ролі банщика Мочалкіна. Естрадний дует Штепсель і Тарапунька з’явився уже через рік по завершенню Другою світової.
А далі – протекція від Олександра Довженка й Остапа Вишні, творча зрілість, народне й державне визнання. Із Тимошенком Довженко починає листуватися одразу після війни і не лише схвалює творчі напрацювання комедійного дуету, а й пропонує співробітництво та протекцію: «ми будемо з вами робить комедію. Я повірив у Вас. Я допоможу Вам всім, що тільки маю в моєму мистецтві». Довженко навіть запрошував Тимошенка стати його асистентом на постановці «Тараса Бульби». За свідченнями Довженка екранізацію гоголівської комедії замовив той-таки Сталін(!). Треба було створити таку картину, щоб розвеселити весь повоєнний Радянський Союз. Задля цього, Довженко ладен був клопотати про звільнення Тимошенка зі збройних сил, залучивши контакти у ЦК ВКП (б) та особисто звертатися до маршала Жукова.
Їхали ми, їхали
1962
Кіностудія ім. О. Довженка
77 хв.
Режисери: Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Василь Лапокниш
Сценаристи: Юрій Тимошенко, Юхим Березін
Оператор Михайло Слуцький
У ролях: Юхим Березін, Юрій Тимошенко, Юлія Пашковська, Андрій Сова
«Їхали ми, їхали» – музична комедія (жанр утопічний за визначенням) про епічну кінематографічну подорож естрадного колективу під проводом дуету Тарапуньки та Штепселя з Києва до Москви. Придивившись уважно, ми помітимо, що попри позірну простоту, стрічка порушує питання соціально-культурного контексту ранніх 1960-х, специфіки розважального жанру в СРСР, жанру (пост)сталінської музичної комедії (зокрема питання співвідношення в ній наративу й видовища), а також її кореляції з музичною комедією сталінських часів.
Фільм представить Станіслав Мензелевський – дослідник культури, кінокритик, перекладач, керівник науково-програмного відділу Національного центру О. Довженка, член редколегії видавництва «Медуза».