“ФІЗИКИ” ПРОТИ “ЛІРИКІВ”. ФІЛЬМИ ФЕЛІКСА СОБОЛЄВА. ЗУСТРІЧ З АНАТОЛІЄМ БОРСЮКОМ

Четверта зустріч циклу «Сім коротких зустрічей: кінематографічне несвідоме 60-х» відбудеться 29 січня. Початок о 18:00 Вона буде присвячена феномену «науково-художнього» кіно, легендарній студії Київнаукфільм та роботам її лідера Фелікса Соболєва.

У програмі вечора будуть показані фільми «Зруйноване світання» (1965) та «Сім кроків за горизонт» (1968), які представить Анатолій Борсюк – відомий журналіст і документальний режисер, який протягом 15 років працював на студії Київнаукфільм.

Серед характерних рис шістдесятництва поруч із бардівською піснею, турпоходами та захопленням Ернестом Гемінґвеєм, виділявся субкультурний «конфлікт» «фізиків» і «ліриків». Гуманітарному дисидентству протиставлялась інженерна еліта – інженери-конструктори, кібернетики й ідеологи наукового прогресу.

Тому не випадково саме в 1960-х роках у радянському суспільстві виникає підвищений інтерес до науки та, як наслідок, розквіт Київської студії науково-популярного кіно – одного з головних рупорів хвилюючих тем наукового прогресу в УРСР.

Феномен Київнаукфільму, в першу чергу, пов’язують із іменем режисера Фелікса Соболєва, який опираючись на сценарну підтримку колег по студії Юрія Алікова та Євгена Загданського зняв ряд резонансних стрічок та на деякий час підняв статус науково-популярного кіно до рівня художнього. З майстерні Фелікса Соболєва вийшли такі відомі діячі як Олександр Роднянський, Анатолій Борсюк, Роман Ширман, Віктор Олендер, Тимур Золоєв та інші.

Серед творчого колективу Київнаукфільму в той час була популярною думка, що науково-популярне кіно береться за такі теми в руслі НТР, які в ігровому кіно поки не розглядаються. В цьому сенсі науково-популярне вигравало у художнього в своїй сучасності.

Те, що «науково-популярне кіно має вирости в науково-художнє», неодноразово заявляв і сам Соболєв. А його перший соратник-драматург Євген Загданський намагався інтегрувати в сюжет науково-популярного кіно не лише, так зване, «квантове мислення», але й естетичні напрацювання Довженка і Гічкока.

Культові для української документалістики роботи студій Київнаукфільму 1960-х «Зруйноване світання» (1965) та «Сім кроків за горизонт» (1968) ми будемо дивитися разом із одним з режисерів цієї студії Анатолієм Борсюком.

Анатолій Борсюк – режисер студій Київнаукфільм (1979–1984) та «Четвер» (1989–1993). В 1990-х – один з найвідоміших телевізійних облич телеканалу «1+1». Автор десятка фільмів, серед яких «Подряпина на льоду» (1982), «Зірка Вавілова» (1984), «Разом з Макаренко» (1987), «Окшулаг» (1991), «Ніка, котра…» (1995) та інших. Автор книги інтерв’ю з видатними діячами культури  «35 і один цікавий» (Дух і Літера, 2010).

ВЗОРВАННЫЙ РАССВЕТ

ЗРУЙНОВАНЕ СВІТАННЯ

1965, УРСР, Київська кіностудія науково-популярних фільмів, 17 хв.

Режисер: Фелікс Соболєв

Сценарист: Євген Загданський

Оператор: Леонід Прядкін

Композитор: Борис Буєвський

Балетмейстер: Наталя Скорульська

Поетичний нарис про одну зниклу планету в Сонячній системі. Причини зникнення планети невідомі вченим, однак можна припустити, що планета була знищена зсередини.

Розгадуючи таємницю зниклої планети, Фелікс Соболєв, звісно, натякає на руйнівну діяльність людини на Землі, на темну сторону наукового прогресу проявлену в технологіях масового знищення під час Другої світової війни.

Вже в цій своїй ранній короткометражній роботі Соболєв сповна проявляє талант експериментатора, який з часом перетворить його ім’я на головну гордість студії Київнаукфільм.

Догматичну моральну притчу про небезпеку раціоналізму Соболєв перетворює на яскраву гуманістичну кіно-думу з використанням антифашистських замальовок, абстрактної анімації та танцювальних перформансів в стилі хореографічних фільмів Майї Дерен.

За двадцять років після Хіросіми та за двадцять років до Чорнобиля Соболєв, не цураючись пафосу, немов застерігає весь світ від самознищення, починаючи свою роботу епіграфом Юліуса Фучика «Люди, я любив вас, будьте пильними» і закінчуючи – сакраментальним «Люди встаньте!»

СЕМЬ ШАГОВ ЗА ГОРИЗОНТ

СІМ КРОКІВ ЗА ГОРИЗОНТ

1968, УРСР, Київська кіностудія науково-популярних фільмів, 72 хв.

Режисер: Фелікс Соболєв

Сценарист: Євген Загданський

Оператор: Леонід Прядкін

У ролях: Ігорь Шелушков, Броніслав Дрожжин, Міхаіл Таль, Алєксандр Смогу, Владімір Райкін

Сім документальних новел про надзвичайні можливості людського мозку. Герої фільму Соболєва та Загданського суцільні сенсації світу шістдесятників-«фізиків»: блискавичний обчислювач з Горького Шелушков, гросмейстер-чемпіон Таль, феномен Чиквашвілі, бард-імпровізатор Смогул, мускульний телепат Дрожжин, лікар-гіпнолог Райков.

Однак навіть не генії та вундеркінди, а саме явище надзвичайних можливостей людського організму цікавило Фелікса Соболєва понад усе. За словами одного з учнів режисера – Олександра Роднянського, – головними героями фільмів Соболєва були ідеї.

Гуманіст і раціоналіст Соболєв у своїй вірі в людину шукав ту межу, де остання може перевершити саму себе. Тим самим в умовах радянської системи декларативної рівності Соболєв був одним із не багатьох, хто в кіно піднімав тему надлюдини – не в формі «стаханівця» чи парторга-комбінатора, а як носія супермозку.

В той же час, попри приховану ідеологічну провокацію, «Сім кроків за горизонт» був скоріше експериментальним пошуком відповідей на майже дитячі питання. Скільки чисел одночасно може вмістити людська пам’ять? Чи можна перемогти в шахи одночасно в десятка людей? Чи можна керувати автомобілем із чорним мішком на голові?