Нью-Йорк: Кінопоказ «Астенічний синдром»

Повний апатії та агресії «Астенічний синдром» (1989) Кіри Муратової – один з найперших та найважливіших радянських фільмів про руйнацію ілюзій та шок від зустрічі з реальністю.

Сварки в черзі з рибою, тиснява в метро, вигорілі дошки пошани, атмосфера кладовища, хаос і крики були з одного боку вираженням типової для Муратової експресії, з іншого – демонстрували крах авторитетів та сирітство вчорашніх атрибутів влади. Нарешті, немов вирішальний акорд, в фінальній сцені фільму вперше в радянському кіно прозвучав мат.

Так «Астенічний синдром» багато в чому став маніфестом свого часу, фільмо з якого фактично почалося нове радянське та пострадянське кіно, а до чисельних експериментів з формою та жанрами режисерка додала ще неймовірні по своїй щемкості документальні кадри шкуродерні, куди звозять бездомних собак.

Цей епізод супроводжував вкрай показовий для всього фільму титр: «На це не люблять дивитися. Про це не люблять думати. Це не повинно бути причетним до розмов про добро та зло».

Показ «Астенічного синдрому» відбудеться в e-flux – залі, що належить до однойменного культурного онлайн-видання.