Рішення апеляційного суду щодо справи про “реорганізацію” Довженко-Центру

Північний апеляційний господарський суд у місті Києві виніс рішення у справі № 910/11135/22 щодо визнання незаконним наказу про реорганізацію Довженко-Центру: підтримати апеляцію Держкіно, але не скасувати рішення господарського суду про незаконність реорганізації, а взагалі закрити провадження. Повного тексту рішення ще немає, але одне з обґрунтувань — непідсудність справи господарському суду.

Поважний суд вирішив поцікавитися, кому підпорядковується у своїй діяльності Держкіно. На що адвокат Держкіно заявив, що Держкіно є повноцінним центральним органом виконавчої влади і  самостійно визначає, що йому робити і які рішення ухвалювати. Хоча в положенні про Державне агентство з питань кіно чітко зазначено, що діяльність Держкіно спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а координацію роботи Держкіно забезпечує Міністр Кабінету Міністрів України. Цей діалог виглядав як фарс, оскільки з інших судових розглядів відомо, як Держкіно спритно маніпулює законними процедурами.

Таке рішення суду аж ніяк не означає, що наказ № 100 від 05.08.2022 був законним і підлягав виконанню, а суд першої інстанції помилився в своєму рішенні. На превеликий жаль, воно може вказувати на ймовірну залежність судової системи.

Довженко-Центр і спільнота не програли. Нам намагаються довести, що у державного закладу культури, який зберігає і захищає культурну спадщину України, немає прав, немає голосу. А отже ніякі права не порушені. Це не так, бо порушене право на виконання прямих завдань і обов’язків, для яких Національний центр Олександра Довженка було створено в 1994 році, а в особі Довженко-Центру порушено право народу України на захист своєї культурної спадщини.

Для Держкіно як центрального органу виконавчої влади, що існує на кошти платників податків, тобто народу України, таке рішення теж не перемога. Єдиний, хто може виграти від цього штучного протистояння – це держава-агресор, Росія, оскільки ми витрачаємо дорогоцінний час і ресурси на внутрішнє протистояння, одночасно намагаючись досліджувати, співпрацювати з міжнародними інституціями, які адвокатують країну, створювати потужні проєкти, що посилюють позиції і суб’єктність України.

Вдячні нашим адвокаткам Лесі Крижанівській та Надії Денисюк за розумну і обґрунтовану позицію. Ми знаємо, що захищатимемо у Верховному суді. А що захищатиме Держкіно?