Верховний суд відмовився розглядати справу Олени Гончарук щодо її контракту

Окрім позову Довженко-Центру до Держкіно щодо незаконності реорганізації, є ще одна судова справа, яка стосується долі Центру: позов Олени Гончарук до Держкіно про укладення контракту. 

Верховний Суд відмовив у позові і залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Передісторія: 6 лютого 2023 року Олена вдруге виграла конкурс на посаду генерального директора Довженко-Центру. Держкіно надало для підписання контракт, значно розширений у порівнянні з типовим контрактом керівника закладу культури. Основною пересторогою для його підписання стало те, що контракт містив прямі вимоги виконання реорганізації, приватизації майна Центру, докорінних змін статуту, а також додатково розширював повноваження Держкіно. 

Після опрацювання з юристами Олена запронувала іншу редакцію контракту. Він базується на типовому контракті, не містить дискримінаційних та директивних зобов’язань і вказівок, що мають доводитись до виконання через листи, накази або розпорядження. Основною мотивацією цієї пропозиції стало те, що контракт не може бути виключно проявом сваволі органу управління, а покликаний сприяти діяльності керівника на благо інституції й уможливлювати реалізацію програми розвитку. Держкіно від цієї пропозиції відмовилось, давши короткий коментар, що зводиться до: «ми орган управління, робимо, як хочемо».

Як результат, Олена була змушена звернутися до суду з вимогою зобов’язати орган управління укласти контракт в запропонованій нею редакції. Суди першої та другої інстанції відмовили, мотивуючи тим, що «немає правових підстав для визнання укладеним в судовому порядку контракту поза волевиявленням однієї із сторін контракту». Простіше кажучи, суд не готовий зобов’язати сторони укласти контракт за відсутності взаємної згоди. В обох випадках зміст самого контракту не розглядався.

Це прояв безпозиційного підходу, де суд по суті самоусунувся і виніс абстрактне, нейтральне рішення. Імовірно, розбиратися в діях органів управління, навіть якщо вони помилкові або «виходять з берегів», неприємно і ризиковано.

Тож, продовжуючи цю лінію, Верховний Суд ствердив – «розбирайтеся самі». 

Цим ми й займемось найближчим часом. Довженко-Центр потребує керівника, обраного на законних підставах в результаті прозорого конкурсу. До чого призводить оминання органами управління свого обов’язку укласти контракт і визнати публічно представлену програму розвитку, ми вже бачили.

Головне зображення: Інтертитр із фільму «Людина без футляра» (1931), реж. Віра Строєва