Довженко-Центр на Книжковому Арсеналі

Цьогоріч виповнюється 160 років з дня народження Михайла Коцюбинського – одного з найважливіших письменників для українського кіно. Саме за романом Коцюбинського в 1964 році було знято фільм «Тіні забутих предків», який багато в чому вплинув наукраїнський і світовий кінематограф та вважається найкращим фільмом в історії українського кіно.

Разом із тим, проза Коцюбинського, з її увагою до національного побуту та колориту, з її імпресіоністичним стилем, текстовим монтажем, тонким психологізмом та екзистенційністю наче випереджала час та від свого початку виглядала вкрай кінематографічно. Тож не дивно, що до творчості письменника зверталися в різні періоди українського кінематографу.

У рамках цьогорічної співпраці з Книжковим Арсеналом Довженко-Центр вирішив створити програму, яка буде повністю присвячена постаті Михайла Коцюбинського та відображенню його літературної творчості в кіно.

У перший день XII Книжкового Арсеналу відбудеться репрем’єра німого фільму «Фата моргана» (1931) режисера Бориса Тягна в живому музичному супроводі гурту «Пиріг і Батіг». Цей проєкт продовжує ідею Довженко-Центру створення сучасних саундтреків до архівних фільмів, втілену в циклі «Коло Дзиґи».

«Неймовірно раді нарешті долучитись до справ кінематографічних, а саме, напрацьовуємо музичний матеріал до фільму «Фата моргана» 1931 року, режисера і сценариста Бориса Тягна. – каже лідер музичного проєкту Мар’ян Пиріжок. – І все це завдяки Довженко-Центру. Ми дійсно чекали цієї співпраці, і ось мрія здійснилась. Мега вдячні за довіру до такої непростої, але дуже захопливої справи. Оце в роботі збагнули всю складність процесу, і це абсолютно інший досвід на відміну від співаної поезії… такі перші враження. У цілому ми хтіли продовжувати концепцію поетичного кіно (хоч сама назва явища  зʼявиться дещо згодом). Тож дуже цей процес міцно перегукується із тим, чим ми займаємось, лиш без додаткового текстового навантаження, так як інформації у фільмі більш ніж достатньо. Хвилююча трагічна драма про непрості (мʼяко кажучи) часи нашого Краю, які описав Михайло Коцюбинський. Робота триває, сподіваємось, що ми впораємось із цією непростою задачею, бо в процесі цьому всеціло вже більше місяця».

«Фата моргана» (1931) – екранізація однойменного твору Михайла Коцюбинського, яку в 1931 році зафільмував режисер Борис Тягно – відомий театральний постановник, учень Леся Курбаса.

Дія фільму відбувається в селі Петрівці у 1905 рік. Повсталі селяни та робітники грабують винокурню. Після придушення повстання власник повертає собі майно і бере участь в покаранні ватажків.

Слідом за фільмом «Навздогін за долею» (1927) Марка Терещенка – це другий екранізований твір Михайла Коцюбинського. Його основна окраса — яскравий акторський склад, серед якого зірки українського кіно та театру 1920-х років: Степан Шагайда, Степан Шкурат, Семен Свашенко, Іван Мар’яненко, Петро Масоха й Авмросій Бучма. А також новаторська операторська робота Данила Демуцького, який за рік до того зняв легендарну довженківську «Землю».

Кіноперфоманс відбудеться у четвер, 30 червня, о 20:00 на Вуличній сцені.

Також в рамках Книжкового Арсеналу відбудеться презентація власнодруку, повністю присвяченого дослідженню кіноекранізацій творів Михайла Коцюбинського. Це невелике дослідницьке видання, літературно-кінематографічна розвідка, про екранізації творів письменника: їх особливості та місце в кінематографічній історії. Створено командою Довженко-Центру спільно з київським бюро «Буця».

У презентації видання візьмуть участь Олена Гончарук – керівниця Музею кіно та двічі переможниця конкурсу на посаду гендиректора Довженко-Центру, кінознавці Довженко-Центру Станіслав Битюцький, Альона Пензій, Олег Оліфер, а також Галя Вергелес – дизайнерка, засновниця «Буці».

Презентація відбудеться в суботу, 1 червня, о 19:00 в Лекторії

Окрім того, у межах XII Книжкового Арсеналу, що триватиме із 30 травня по 2 червня, Музейна крамниця Довженко-Центру на своєму стенді представить добірку українського власнодруку.

Власнодруком ми називаємо некомерційні малотиражні видання. Ми зумисно відходимо від терміну “самвидав” – явища, розповсюдженого в часи Радянського Союзу, що мало на меті обхід цензурування та існувало в опозиції до “держвидаву” як єдиної форми видавництва, та поруч із “тамвидавом” – публікаціями від діаспори за кордном. Власнодрук існує в сучасній Україні як спосіб самовираження, що розповсюджується поза системою системою книжкового ринку. Ми інколи будемо звертатися до терміну “зін” (від англійської “zine”, скорочення “magazine” – “журнал” або “fanzine” – журнал, створений прихильниками), яким послуговуються у західній культурі та деякі артисти і автори в Україні. 

Культура власнодруку доволі розвинена в Україні та набуває широкої популярності та зрозумілості, але за своєю природою вона є андеграундною і відповідно мало репрезентована для широкого кола читачів і читачок. 

Кураторка стенду Довженко-Центру Єлизавета Стужук розповідає про вибір фокусу на власнодруці:

“На минулорічному Книжковому Арсеналі, Довженко-Центр курував стенд “Арткнига”, де окремою секцією були представлені зіни. Увесь рік після того ми співпрацювали з зін-мейкерами та кількома командами незалежних видань, тому вирішили створити і курувати стенд власнодруку на цьогорічному Книжковому Арсеналі”.

На стенді Музейної крамниці Довженко-Центру будуть представлені поетичні збірки, комікси, шаржі, журнали про українське мистецьке поле, артбуки, видання про політику, кіно і навіть п’єса.

По закінченню Книжкового Арсеналу відбудуться покази звукових екранізацій творчості Михайла Коцюбинського – «Тіні забутих предків» (1964) та «Подарунок на іменини» (1991). Обидва фільми будуть представлені кінознавцями Довженко-Центру. Дати і місця показів оголосимо згодом. Слідкуйте за анонсами.

Програму створено в рамках реалізації проєкту «Сприяння взаємообміну між німецькими та українськими літературними і книжковими секторами» за підтримки Уповноваженої Федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа та Асоціації німецьких видавців та книготоргівців.

_____________________________________________________________________

Музичний проєкт «Пиріг і Батіг» пропонує публіці високу українську лірику у комплекті з музичними шмаганнями. Мета проєкту, створеного ще у 2019 році — підіймати український поетичний пласт на наступний рівень, соціально канонізуючи забутих українських поетів, популяризувати українську мову через різноманітні музичні стилі і жанри, та й просто “всипати батога” піснями на слова славних митців. У доробку Пирога і Батога, окрім проєкту «Розстріляна поезія» та альбому «Сьпівомовний», також напрацьований матеріал на поезію Павла Тичини, Богдана -Ігора Антонича, Михайла Петренка, Тараса Шевченка та народний пісенний спадок, зокрема Колядницький матеріал, що в майбутньому планується до запису.

Книжковий Арсенал є міжнародною подією, що організована Мистецьким Арсеналом. Фестиваль відбувається з 2011 року, і став однією з найбільш впливових літературно-мистецьких подій Східної Європи. У 2019 році отримав звання «Найкращий літературний фестиваль світу». Місія Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» — створювати такі взаємодії між людьми, спільнотами, інституціями, коли поєднання естетичного переживання та інтелектуального включення в контексті книги посилює спроможність людини та суспільства.