Кисневий-голод.-Кадр-з-фільму

Івано-Франківськ: Кінопоказ «Кисневий голод»

На 2-му Міжнародному фестивалі короткого метру 4:3 в українській позаконкурсній програмі відбудеться показ фільму зі списку 100 найкращих стрічок «Кисневий голод» (1991) Андрія Дончика. Представить стрічку кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій.

Армійські «діди» в передчутті демобілізації «за традицією» вирішують познущатися з молодих солдатів. Проте не всі згодні підкорятися та терпіти. Серед незгодних рядовий Білик. Він не просто не погоджується, але й вирішує відстоювати свою гідність, зокрема, й національну. Його протест викликає ще більшу агресію, а його принциповість поступово переростає в справжнє випробуванням на стійкість.

Один із перших українських фільмів часів Незалежності, «Кисневий голод» – це дебютний та єдиний фільм режисера Андрія Дончика. Випускник Університету імені Карпенко-Карого, Дончик до того, як зняти цю стрічку, встиг попрацювати на знімальному майданчику «Солом’яних дзвонів» Юрія Іллєнка та зняти короткометражний фільм «Загибель богів», який взяв участь у престижному фестивалі в Клермон-Ферран (Франція).

Сценарій «Кисневого голоду» на запрошення режисера написав тоді ще молодий письменник Юрій Андрухович. В його основу було покладено спогади Андруховича та Дончика про їх власний досвід служби в армії. На те, що зняти фільм знадобилося біля трьох років. Спочатку через цензурні зауваження до сценарію, а потім й через чисельні фінансові проблеми.

«Кисневий голод» – один із перших українських фільмів, знятих на приватні кошти. Серед його інвесторів – заснована українськими емігрантами в Канаді компанія «Кобза» (ця компнанія також стояла за стрічкою «Лебедине озеро. Зона» Юрія Іллєнка) та український рибоколгосп. Останній виділив на зйомки мільйон рублів, сподіваючись отримати чималий прибуток від прокату. Проте, коли стрічку було зафільмовано, прокат повністю провалився, а фільм так і не дійшов до свого глядача в Україні.

РЕЄСТРАЦІЯ НА УЧАСТЬ В ПОКАЗІ