ВІДКРИТИЙ АРХІВ. СВИНІ ЗАВЖДИ СВИНІ (1931) feat Ірина Цілик

Режисер:

Ханан Шмаїн

У ролях:

Ераст Гарін, Іван Твердохліб, Борис Безгін

Країна:

УРСР

Студія:

Українфільм

Рік:

1931

Субтитри:

англ.

Хронометраж:

55 хв

Жанр:

Сатирична комедія

Музика: Альберт Цукренко (ХЗВ)

На станції «Пупки» трапляється оказія: з одного з поїздів доводиться висадити двох нелегальних пасажирок – морських свинок, оскільки тварин не можна перевозити в загальному вагоні. Начальник станції Привичкін намагається дати тваринам раду, однак ситуація виходить з-під його контролю. Розбиратися в неприємному інциденті вирушає ревізійна комісія…

Ця дотепна сатирична комедія, в якій висміюються бюрократизм, міщанство та провінціалізм, продовжила в українському радянському кіно розвиток жанру побутової комедії, сформованого фільмами Миколи Шпиковського, особливо його легендарним «Шкурником» (1929).

Важливою візуальною складовою фільму стали графічні написи на станції «Пупки» – плакати й агітки. До глядачів промовляють гасла про боротьбу з «нехлюйством і бюрократизмом», цим самим постійно підкреслюючи кричущу невідповідність між закликами і дійсністю. В такий спосіб режисер іронізує над офіційною риторикою, сміливо дозволяючи собі вступати в діалог з мовою влади.

Зняту в Одесі учнем Леся Курбаса Хананом Шмаїним сатиричну комедію «Свині завжди свині» (1931), яка вважалася втраченою, в 2015 році в Федеральному архіві Німеччини знайшов російський кінодослідник Пьотр Багров. Роком пізніше зусиллями Посольства України в Німеччині фільм було повернуто в Україну.


ФІЛЬМ ПРЕДСТАВЛЯЄ ІРИНА ЦІЛИК

Ірина Цілик
Ірина Цілик


режисерка, сценаристка, письменниця. Авторка ігрових та документальних короткометражних стрічок. Її дебютний документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» здобув нагороду кінофестивалю «Санденс» 2020 року за найкращу режисерську роботу в категорії світового документального кіно. Також цей фільм було показано на десятках провідних світових фестивалях, серед яких Берлінале та IDFA.


ПЕРЕГЛЯНУТИ:

Перекоп (1930, Іван Кавалерідзе). Представляє Роман Хімей

Нічний візник (1927, Геогрій Тасін). Представляє Жанна Озірна

Хліб (1929, М. Шпиковський). Представляє Наріман Алієв

Одинадцятий (1928, Дзиґа Вертов). Представляє Олексій Радинський

Пригоди полтинника (1929, Аксель Лундін). Представляє Катерина Горностай


Довженко-центр – головний кіноархів України, де зберігається фільмофонд українського кіно. Крім належного зберігання та дослідження, ми постійно працюємо над оцифровуванням та удоступненням фільмів та пов’язаних з кіно архівних документів. У майбутньому ми запустимо онлайн-кінотеатр, де можна буде легально дивитися класику українського кіно в належній якості. В його очікуванні ми розпочинаємо серію онлайн показів стрічок золотої епохи українського кіно – німого кінематографу 1920-х років . В межах показів на сайті Довженко-Центу буде відкрито доступ до маловідомих шедеврів українського кіно. Кожному показу передуватиме коротрке вітальне слово від сучасних режисерок та режисерів.