ВІДКРИТИЙ АРХІВ. ХЛІБ (1929) feat Наріман Алієв

Режисер:

Микола Шпиковський

У ролях:

Лука Ляшенко (демобілізований червоноармієць), Софія Смирнова (селянка), Федір Гамалій (куркуль), Дмитро Капка (дід), Зоя Корнєва (селянка)

Країна:

УРСР

Студія:

Київська кінофабрика ВУФКУ

Рік:

1929

Субтитри:

англ

Хронометраж:

6ч. / 1014 м, 44 хв.

Жанр:

драма

Музика: Port Mone (Білорусь)

Демобілізований червоноармієць вертається в своє село. Захоплений духом колективізму, він переорює межі «куркулів» і засіює їх землю відібраним у «міщан» зерном.

Його батько, людина традиційного світогляду, не вірить, що крадене зерно зійде на краденій землі. Він живе в пантеїстичному світі українського етосу, де гріх має свій матеріальний вимір. Та коли зерно таки сходить, дід визнає правоту сина – заради побудови нового світу старі закони світобудови мають бути зламані.

Кіноепос «Хліб», створений Шпиковським в один рік із довженковою «Землею», утворює з нею парадоксальну світоглядну й естетичну пару. Проте, якщо «Земля» давно увійшла до кінематографічного канону, стрічка Шпиковскього донедавна залишалася невідомою широкій аудиторії.

В одній із нечисленних анотацій до стрічки сюжет описується буквально кількома словами: «Фільм має висвітлити взаємини міста та села довкола продовольчої проблеми». Насправді «Хліб» претендує на охоплення значно ширшої історичної картини. Дія фільму розгортається у 1920 році. Проте, як це властиво тогочасним радянським утопіям, одна посівна кампанія дивовижним чином уміщає в себе ціле десятиліття прогресу, включно з електрифікацією та колективізацією села.

Завершений у жовтні 1929 року «Хліб» вийшов на екрани республіки 4 березня 1930 року, про те до загальнорадянського прокату стрічку не було допущено. Фільм двічі розглядався Державним репертуарним комітетом РРФСР. Обидва варіанти були відхилені. У протоколі № 3430 від 02.04.30 дано такий висновок політредактора:

«Картина дає хибне уявлення про боротьбу за хліб. Середняк з картини випав повністю. Період відновлення (обмеження кулака, відносне економічне зміцнення кулака), НЕП, класова боротьба, підготовка політичних передумов для ліквідації куркульства і колективізації – все це з картини випало.

Проблема хліба трактується в фільмі поза зв’язком із соціалістичним будівництвом. Питання про те, що індивідуальне землекористування ставить межу розвитку Народного господарства, в картині не торкнуться. Картина перегукується з вузькими місцями нашої сучасності. Зміни, внесені в новий варіант картини, не усунули з неї основних її недоліків. Картина спотворює історичну дійсність в галузі вирішення аграрного питання».

Після цієї відносної невдачі Шпиковський зніме в Україні єдиний фільм «Гегемон», повернеться до Москви та перестане знімати кіно, зайнявшись суто написанням сценаріїв.


ФІЛЬМ ПРЕДСТАВЛЯЄ НАРІМАН АЛІЄВ

<strong>Наріман Алієв</strong>
Наріман Алієв


український режисер кримськотатарського походження. У 2016 році його короткометражний фільм “Без Тебе” брав участь в Берлінському кінофестивалі. Його дебютна повнометражна стрічка “Додому” була відібрана до 72-го Каннського міжнародному кінофестивалю, здобула три премії “Кіноколо” та увійшла до списку 100 кращих фільмів в історії українського кіно.


Довженко-центр – головний кіноархів України, де зберігається фільмофонд українського кіно. Крім належного зберігання та дослідження, ми постійно працюємо над оцифровуванням та удоступненням фільмів та пов’язаних з кіно архівних документів. У майбутньому ми запустимо онлайн-кінотеатр, де можна буде легально дивитися класику українського кіно в належній якості. В його очікуванні ми розпочинаємо серію онлайн показів стрічок золотої епохи українського кіно – німого кінематографу 1920-х років . В межах показів на сайті Довженко-Центу буде відкрито доступ до маловідомих шедеврів українського кіно. Кожному показу передуватиме коротрке вітальне слово від сучасних режисерок та режисерів.