Ретроспектива анімаційних фільмів Євгена Сивоконя

Паралельна програма виставки — добірка авторських мультфільмів із різних часів та в різних стилях, зорієнтованих на дорослу аудиторію.

Серед фільмів:

1. Осколки (1974), у співавторстві з Іполитом Лазарчуком.
У печерному світі автор намагається просунути свій сатиричний сценарій. Проходи «Печерфільму» дуже вузькі — раз за разом доводиться «обрубувати гострі кути». Надзвичайно влучна алегорія про процес кіновиробництва в СРСР.

2. Обережно — нерви! (1975).
Людина з ранку до ночі катує себе шкідливими звичками та стресами. Але настає момент, коли внутрішня сутність повстає проти знущань.

3. Двері (1976).
Бабусі біля під’їзду перемивають кісточки сусідам, будівельника відволікають журналісти, а чоловік не може зрозуміти, як пройти крізь двері. Продовження серії комічних мініатюр Сивоконя, до яких увійшли також сюжети «Ліфт», «Пліткарки» і «Слава».

4. Секрет приворотного зілля (1980).
Жив собі дід, що знався на травах і чарівних приворотах. Люди приходили до нього поночі шукати щастя — і (майже) всі знаходили свою пару. Стрічка за поемою Івана Драча «Дід Любимененепокинь».

5. Погляд (1984).
Історія людства у великому й малому. Зорова подорож, що показує умовність та взаємозалежність усього на світі. Метафоричний фільм без слів про глобальні наслідки дрібних дій.

6. Ненаписаний лист (1985).
Що написати, коли хочеш розповісти про все, але боїшся, що не отримаєш відповіді? Анімаційна історія листа, який так і не був надісланий. Вишукані образи, різноманітність техніки й чарівна музика підкорили журі фестивалів у Мінську, Києві та Чехословаччині.

7. Вікно (1987).
Художник хоче намалювати картину — і малює власне життя. Кар’єра, спорт, кохання — все це виявляється марним у пошуках щастя. Ліричний, майже автобіографічний фільм, створений у стилі олійного живопису, демонструє унікальні стилістичні пошуки митця.

8. Як у нашого Омелечка невеличка сімеєчка (1999).
Калейдоскоп фольклорних образів, що перетікають один в інший. Анімація, створена за мотивами жартівливих українських народних пісень.

9. Компромікс (2002). Вічна боротьба чорного і білого, добра і зла. Один поглинає іншого — і так без кінця. Аж доки не досягається компроміс, що виливається в сіру масу. Фільм створений із сипучих матеріалів — вугільного порошку та солі. Нагороди: III приз МКФ «Анімадрид» (Іспанія), Приз журі МКФ «Крок» (2002).

10. Врятуй і збережи (2008).
Фільм про стосунки людини й ангела-охоронця. Янгол усе життя оберігає людину — вона відповідає байдужістю. Янгол смиренно несе свою ношу… аж поки не залишається сам. Фільм отримав численні нагороди на міжнародних кінофестивалях.

Представлення кінознавиці та керівниці Кіноархіву Довженко-Центру Альони Пензій.